Один из углов равнобедренного треугольника равен 108. найдите два треугольника угла треугольника.

Сумма углов треугольника равно 180 градусам. если известно, что один108 градусов, то на два других приходится 72 градуса: 180 - 108 = 72.  т.к треугольник равнобедренный то 72 делишь пополам, и получается что на каждый угол приходится 36 градусов)

Пусть  s - вершина пирамиды  sabcd ; основание  abcd  - параллелограмм    ; ab =cd =3 см , bc =ad =7  см , bd =6  см ;   so  ⊥ (abcd) ,so  =h =4  см ,o  - точка пересечения диагоналей . sa =sc -? , sb=sd   -?   известно:   ac²+bd² =  2(ab²+bc²)  ⇒ac =√(2(ab²+bc²) -  bd²) =√(2(3²+7²) -6²)  =4√5 (см). из  δaos   по теореме пифагора  :   sa =√(ao²+so²) =√((ac/2)²+so²)=√(2√5)²+4²)  =6  (см). аналогично   из  δbos: sb =√(bo²+so²) =√((bd/2)²+so²)=√(3²+4²)  =5  (см).  * * * диагонали параллелограммы в точке пересечения делятся пополам   * * * ответ:   sa =sc =  6  см sb=sd =5  см.

зделать переказ

Чому нам потрібна поеаія Часто доводиться чути: «Навiщо оті вірш17 Кому адалася ваша поealд? Будь-яку думку чудово можна висловити прозою, Т ше, і ародум alше, Ніж витрачати на оті поеail час, краще в комп'ютерну гру погретиd I швидкість реакціI потренусш, 1 задоволения отримаеш» Та невже авторові цих слів не доводилося переживати від поетичних рядків потряcіния? Невже він иіколи не брав на самоті збірочку віршіаi вдумливо не прочитав двi-три поеаії? Невже отримане від Тх читания ад- доволення можна порівияти хай | цікавою, але такою бездушною грою? Поеаlя — звучания душі, адже душа не бувае німою! Поеаія пробу. джуе смуток i радість, заспокоюс або викликас біль. Вплив поезії на лю- дину неможливо передати словами. Вона-віддаеркалення розмаїтого духовного свlту. Знасте давныогрецьку легенду про гору Парнас? На ній щовесни во- дили танки сестри Аполлона. Це музи, прекрасні юні богині, Кож- на э них була покровителькою котрогось виду мистецтва, Музи співали, Аполлон же перебирав струни свое! золото! кіфари. Звичайно, кожен чув вислiв «aійти на Парнас». Це означае - дорів- нятися талантом до муз та Аполлона. Якось музи enівали так гарно, що вся природл застигла від зачаруван- ня, а гора Гелікон почала швидко рости доросла до неба. Тоді олімпа- ські боги наказали крилатому конев! Пегасу повернути гору на місце. Кінь ударив копитом й утоптав гору в землю, На мiеці удару аабило дже- рело, Иого чудодійна вода надавала поетам натхнения й наснаги. Може, комусь а вас відомий смак води цього джерела? Може, хтось пробуе віршувати? Цечудово, Проте не абувайте, що навчатися римува- ти-ще не аначить стати поетом. Тому не поспішайте кожен створений вами рядок читати товаришам або наденлати до редакції. Поети пишуть не заради слави, а для душі!