Характерні риси матеріального світу і повсякденного життя людини ранньої нової доби

У ХVІ–ХVІІІ ст. світ був селянським, близько 80–90% населення жило за рахунок того, що давала земля. Клімат у той час був нестабільним. Так, з ХІV ст. у Західній Європі почалось похолодання, яке тривало до кінця ХVІІ ст.

З 1600 р. по 1800 р. населення Західної Європи збільшилося вдвічі і зросло із 100 до 211 млн. осіб., крім того, збільшилася тривалість життя людини – з 50 років, як це було у середньовіччі, до 60–70 років. Подорослішали у цей час і шлюби. У містах чоловіки заводили сім`ю зазвичай після 26 років, а дівчата виходили заміж у 15–23  роки. У селах одружувалися на 2–3 роки раніше. У ранній новий час, порівняно із Середньовіччям, змінилося ставлення до дитини. Піклування про її здоров`я, виховання, освіту й майбутнє перетворились на одну з найважливіших турбот сім`ї. Помітно зросла роль жінки в суспільстві. У ХVІ ст. виникли перші школи для дівчаток. При королівських дворах виникають дамські двори. До них входили жінки з найближчого оточення королеви, зазвичай дружини та родичі вельмож. Негативним явищем у новий час залишалася ще велика смертність людей, особливо дітей: третина малят помирала, не досягши однорічного віку. Часто у Європі спалахували епідемії чуми й холери. Також, європейці хворіли на туберкульоз, тиф та інші хвороби, з якими лікарі не знали як боротися.

воть

Объяснение:

В Европе 15-16 веков происходило постепенное снижение роли вассально-ленных ополчений и повышение роли наемных рот - соединений профессиональных солдат, заключавших контракты с воюющими сторонами за деньги. Бое наемных рот росла по мере повышения уровня военных технологий, распространения огнестрельного оружия и доспехов, в то время, как бое вассальных ополчений падала по той причине, что многие феодалы уже не могли себе позволить приобретение нового оружия и доспехов для всех своих бойцов. В 16 веке начинается формирование регулярных государственных армий: короли через специальных посредников - полковников или высших офицеров - заключают постоянные контракты с наемными ротами, прикрепляя их на службу государству. Создаются и полностью государственные воинские соединения. К концу 16 века роль вассального ополчения и рыцарской конницы практически полностью сходит на нет в большинстве стран Западной Европы.

Во время заграничных походов многотысячная русская армия имела возможность увидеть, что можно жить по-другому, лучше, чем сейчас живут они.  Вернувшись в Россию из-за границы молодые офицеры стали убежденными противниками самодержавия и крепостничества. Заграничный европейский пример спровоцировал передовое дворянство к желанию перемен (преобразований). Император Александр 1 стремился к новым реформам, давал задания своим доверенным лицам (М.М. Сперанскому, А.А. Аракчееву и др.) на разработку новых проектов, но не решался проводить их так как не чувствовал поддержки дворян, он боялся переворота и свержения с трона российского.  Бездействие и нерешительность властей порождало тайные общества, которые, в свою очередь также разрабатывали свои программы и уставы. Во многом их идеи совпадали. Естественно, эти проекты держались втайне, тем более что в обществах, действительно, вынашивались планы насильственного свержения императора.