Таблица по второй мировой войне дата, сражение , итог)

Дата:1 сентября 1939-2 сентября 1945
сражение:1.начало коренного перелома(изменение хода войны)-битва под Москвой 17 ноября 1941-январь 1942
2.коренной перелом-битва под Сталинградом 19 ноября 1942-2 февраля 1943 ,в то время был открыт второй фронт и мы впервые отбросили вражеские силы на несколько тысяч км,так же был захвачен генерал Паус
3.окончание коренного перелома-битва под Курском 5 июля-23 августа 1943,так же там было использовано более 600 тыс танков с обоих сторон 
это три основные битвы
итог:Германия все же проиграла Советскому Союзу,авторитет СССР стал ОЧЕНь большим

Что успел и чего не успел сделать Хрущев? 
- Успел соединить уборную с ванной, не успел - пол с потолком. Успел разделить обкомы партии на промышленные и сельскохозяйственные, не успел разделить министерство путей сообщения на министерство "Туда" и министерство "Сюда". Успел объединить Крым с Украиной и Карелию с Россией, не успел объединить Еврейскую автономную область и Мордовскую АССР в Жидово-Мордовскую ССР. Успел выпустить новые бумажные деньги в десять раз дороже старых, не успел - серебряные рубли со своим ликом в кукурузном венке. Успел научить сеять хлеб в Союзе, на целине, а собирать в Америке, не успел научить всех писать так, как он говорил. Успел дать орден Ленина и золотую звезду Героя Советского Союза Насеру - за разгром египетской компартии, не успел дать ему орден Победы за поражение в Синайской войне. Успел пригласить монархиста Шульгина на ХХII съезд КПСС, не успел посмертно наградить Николая II, Гришку Распутина и князя Юсупова за создание революционной ситуации в России в 1917 году. Успел убрать Сталина из мавзолея, не успел обеспечить в нем место для себя. Успел разгромить антипартийную группу Молотова-Маленкова- Кагановича-Булганина, примкнувшего к ним Шепилова, не успел разгромить партийную группу Брежнева-Косыгина-Подгорного-Суслова и примкнувшего к ним Шелепина. 

Це щодо науки

Напередодні війни в європейських країнах були опитані найвидніші вчені, яким було поставлено одне і те ж питання: "які наукові напрямки стануть провідними в другій половині XX ст.?"Жоден з них не назвав тоді тих наукових розробок, які стали провідними в наступні десятиліття: лазерну і квантову електроніку, ядерну енергетику, напівпровідники і т.п. у роки війни пріоритетний розвиток отримали ті наукові дослідження, які могли дати результат для військових потреб. Найбільші вчені-фізики а. Ейнштейн (Німеччина), Н. Бор (Данія), Е. фермі (Італія), б. Понтекорво (Італія) вели в еміграції (в США) успішні роботи в області створення ядерної зброї, за до якого вони сподівалися звільнити світ від загрози фашистського рабства. Емігрувавши з нацистської Німеччини, окупованої Данії, фашистської Італії, вони зосередилися в США для завершення цієї величезної роботи. Італієць Енріко Фермі побудував тут перший ядерний реактор і 2 грудня 1942 р.вперше в історії здійснив у ньому ланцюгову ядерну реакцію. Над цими ж проблемами в СРСР успішно працювали Ю. Б. Харитон, я. б. Зельдович, і. є. Тамм, і. в. Курчатов, які здійснили ще до війни (1939) перші розрахунки ланцюгової реакції поділу урану. У 1942 р.в небо піднялися перші літаки з реактивними двигунами — німецький Мессершміт-262 і радянський Бі-1. у створення вітчизняних радіолокаторів внесли великий внесок у роки війни а. Берг, Н.Папалексі, Ю. Кобзарєв. Під керівництвом В.П. Барміна та інших вчених були створені перші в світі реактивні системи залпового вогню (Катюші). У Німеччині найбільш яскравою науково-технічною подією в роки війни стало завершення робіт в області ракетобудування під керівництвом вчених в. фон Брауна, в. Дорнбергера і Г. Оберта. Ними були створені ракети Фау - 1 і Фау-2, за до яких німці атакували об'єкти на території Великобританії. Влада Німеччини повною мірою не розуміла можливостей ядерної зброї і вважала малоймовірним її створення. До того ж вони не бажали спертися в цій роботі на розробки «неарійських» вчених. Гітлер після поразки під Сталінградом практично згорнув це важливе науково-технічний напрямок, так як фінансувалися лише ті розробки, які могли дати результат через 3-6 місяців. В Японії велися багаторічні досліди зі створення хімічної та бактеріологічної зброї. Однак не тільки смертоносні знаряддя ведення війни перебували в центрі уваги вчених воюючих країн. У 1939 р французький хімік М.Пере відкрила лужний метал з температурою плавлення 18 градусів, названий нею францієм. У тому ж році американський хімік у. Карозерс розробив метод, за до якого було отримано перше синтетичне волокно — нейлон. У 1945 р. математик Д. фон Нейман сформулював основи конструювання будь-якого комп'ютера, заклавши перший камінь в основу майбутнього інформаційного суспільства. Англійські хіміки не тільки винайшли, але і почали промислове виробництво поліетилену, який знайшов широке застосування в побуті в післявоєнні роки.