Как была организована македонская армия

Тяжелая пехота имела на вооружение пики (сарисы. длина достигала 8 метров). так были вооружены 6 шеренг. таким образов они закрывали фалангу. сарисофоры имели мечи и большие (прямоугольной формы) щиты. голову прикрывал шлем.
легкая пехата носила дротики,лук со стрелами и пращу. 
тяжелая конница имела мечи и сабли (они были изогнуты).
главная часть армии-тяжеловесная македонская фаланга (насчитывала 16-19 тыс воинов.) 
чтобы управлять такой армией, предводители должны были иметь высочайшую подготовку и мастерство

Для прикладу можна взяти всім добре відомого нам Ярослава Мудрого, якого вважають "тестем європейських держав". Він вважав династичні шлюби дуже корисними для зовнішньої політики. Протягом життя у нього було 10 дітей, семеро синів і три дочки.

Син Володимир одружився на Оді, яка була дочкою Шдадского графа Леопольда (місто біля Бремена). Син Ізяслав був чоловіком Гертруди, а її батьком був польський князь Мешко II.

Святослав одружився на Оді, яка була онукою німецького цісаря Генріха II. Син Ігор вінчався із графинею Орламиндской, німецькою принцесою Кунигундой.

Четвертий син Ярослава Всеволод одружився на дочці візантійського імператора Костянтина Мономаха, в цьому шлюбі народився київський князь Володимир Мономах.

Сестра Ярослава стала королевою Польщі, одна дочка — королевою Франції, а інша — королевою спочатку Норвегії, а потім і Данії, а третя — королевою Угорщини.

Завдяки тому, що дочки князя були заміжні за європейськими монархами, безліч людей, які стежать за своїм родоводом, вважаються нащадками Ярослава Мудрого.

Отже можна сказати що укладаючи шлюби з європейськими правителями і правительками Ярослав отримував міцний союз з цими державами. На правах родича в подальшому він дуже часто втручався у внутрішньополітичні справи багатьох держав. Слава про Київську Русь в цей період досягла найдальших країн.Діти Ярослава були пов'язані сімейними узами з представниками правлячих династій Центральної і Західної Європи: Францією, Норвегією, Данією, Угорщиною, Візантією. Сам князь був одружений на дочці шведського короля.

Поліс (фінік. גו, грец. πόλις, лат. civitas) в сучасному значенні — місто-держава, міська громада; звідси політія — особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.