Слово «факт» походить від латинського «зроблене, те, що відбулося». В науці, зокрема історичній, факт - це дійсна, не вигадана подія; дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді; встановлене знання, що відповідає об'єктивній реальності і є матеріалом для певних висновків, доведень; реальність, дійсність, те, що об'єктивно існує.
У процесі пізнання історії факти є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для виявлення і визначення історичних зв'язків для їх узагальнення і засвоєння у системі. Узагальнення і систематизація фактів - це інструмент пізнання історії. Історичною наукою виявлено колосальну чисельність фактів, визначені їх час і місце здійснення. Конкретні дрібні факти минулого систематизовані, згруповані у значні історичні події, явища і цілісні історичні процеси.
За складом історичні факти можуть бути поділені на елементарні, прості й складні. У цьому випадку факти-процеси або факти-явища розглядаються як сукупність (цілісність) взаємопов'язаних фактів-по-дій, кожен з яких, у свою чергу, можна розкласти на ще більш дрібні і самостійні складові. Наприклад, такий складний факт-явище, як Велика Вітчизняна війна, є сукупністю відносно простих фактів-подій, серед яких оборона Одеси, Севастополя, визволення Києва, Карпатсь-ко-Ужгородська операція тощо. У свою чергу кожен із цих простих фактів складається з дрібніших, елементарних.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Як складалися відносини між римськими папами і королями європейських держав у 11-15 століттях.
Моя собеседница klava_17 затронула тему, мимо которой я не могла пройти равнодушно. В своём посте Совки как подлое сословие она в частности пишет:
«Крестьянское сословие было подлым сословием, потому что было низшим сословием. Какие качества присущи низшими сословию? Благородство? Порядочность? Честность? Да нет, с такими качествами низшему сословию просто не выжить, чтобы выжить другие качества нужны, подлость - прежде всего, вот сословие и называлось подлым.»
Уж если говорить о сословиях в дореволюционной России, то прежде всего надо вспомнить о дворянстве, которое было доминирующим сословием и даже по количеству превышало т.н. пролетариат. Русское дворянство – это не аристократия, не царская свита, не жиреющие нахлебники, какими их 70 лет пытались представить советские историки, а множество образованных и хорошо воспитанных людей, военных, помещиков, землевладельцев, учёных, писателей, деятелей культуры и искусства.
Имели ли дворяне влияние на политику? Безусловно! Но излишний либерализм сыграл с ними злую шутку и буржуазная революция, которая произошла в феврале 1917 года закончилась октябрьским переворотом, когда власть захватила кучка психов во главе с Владимиром Ильичём (кстати, тоже дворянином и помещиком)