Вели́кая францу́зская револю́ция (фр. Révolution française) — крупнейшая трансформация социальной и политической системы Франции, приведшая к уничтожению в стране Старого порядка (Ancien Régime) и абсолютной монархии, и провозглашению Первой французской республики (сентябрь 1792 года) де-юре свободных и равных граждан под девизом «Свобода, равенство, братство».
Началом революции стало взятие Бастилии 14 июля 1789 года, а окончанием историки считают 9 ноября 1799 года (переворот 18 брюмера Наполеона Бонапарта).
Хорошего вечера ;)
С уважением, ShkolyarNacist.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Столыпинские реформы Задание № 1. Какие из нижеперечисленных реформ Столыпина были необходимы в России для завершения процесса модернизации? A) свобода вероисповедания Б) гражданское равноправие B) улучшение быта рабочих Г) реформа местного самоуправления Д) введение всеобщего начального обучения. Задание № 2 Выберите и выпишите в причины проведения столыпинской аграрной реформы, исправьте фактические ошибки. 1. Аграрный кризис (аграрное перенаселение составило 2 млн. человек, российская промышленность могла поглотить только 3 млн.) 2. Мировой с/х кризис 1904 года (резкое падение цен на зерно) 3. Вера самодержавия в монархические настроения основной массы крестьянства 4. Широкий размах крестьянского движения в годы I российской революции 1904-1907 гг. Почему самодержавие пошло на проведение реформы в 1906 году и не пошло в 1903-1904 годах? Задание № 3 Заполнить таблицу “Цели и итоги аграрной реформы”. Цели Мероприятия Итоги Задание № 4 Выполните тест: 1. Аграрная реформа П.А. Столыпина была начала в 1) 1904 г. 2) 1907 г. 3) 1906 г. 2. С 1906 г. П.А. Столыпин занимал пост 1) министра иностранных дел 2) министра внутренних дел 3. Целью переселенческой политики было 1) уменьшить плотность населения в центральных районах страны 2) дальнейшее развитие общинного землепользования на окраинах страны 3) решить проблему малоземелья крестьян 4. Установите соответствие между направлением реформы и его целью Направление реформы: А) социально-политическое Б) экономическое В) социально-экономическое Цель: 1) разрушить общину, насадить частные хозяйства в виде отрубов и хуторов, а избыток рабочей силы направить в город, где ее поглотит растущая промышленность; 2) обеспечить подъем сельского хозяйства и дальнейшую индустриализацию страны с тем, чтобы ликвидировать отставание от передовых держав 3) создать в деревне прочную опору для самодержавия из крепких собственников, отколов их от основной массы крестьянства и противопоставив их ей; крепкие хозяйства должны были стать препятствием на пути нарастания революции в деревне; 5. Почему реформы Столыпина не были завершены полностью? (развернутый ответ
Протягом 1743-1745 років Кирило Розумовський під іменем Івана Обидовського навчався в найкращих європейських університетах. У Берліні він проходив навчання у знаменитого математика Леонарда Ейлера, слухав лекції у Гданську, Кенігсберзі, Данцігу, побував у Франції, Італії, вивчаючи німецьку, французьку й латинську мови, географію, універсальну історію тощо.
Після цього, незважаючи на юний вік, він очолив Академію наук Російської імперії та керував нею цілих 52 роки, тобто аж до 1798 року.
В умовах абсолютистської Російської імперії на центральному майдані Глухова, за участю представників від усіх станів Лівобережної України, відбулися вибори нового гетьмана, у результаті яких правителем автономії став Кирило Розумовський (сам він в Глухів не приїхав). А 13 березня 1751 року російська імператриця вручила Розумовському владні гетьманські клейноди – булаву, прапор, бунчук, печатку та литаври. У Петербурзі за відносини з Українським гетьманатом стала відповідати Колегія іноземних справ Російської імперії. Однак у 1756 році українців знову перепідпорядкували Сенату.
Своє гетьманування Кирило Розумовський розпочав з того, що скасував різні обтяжливі збори з населення Лівобережної України. Він ліквідував митниці між Україною та Росією, що полегшило життя купців, але зменшило доходи до скарбниці Українського гетьманату. Великою пільгою для козацької старшини став гетьманський дозвіл на виробництво горілки.
Однією з найголовніших справ Розумовського на гетьманській посаді стало реформування судового устрою України. У той час на Лівобережній Україні діяв Генеральний суд на чолі з генеральним суддею, апеляції на рішення якого подавалися до Генеральної військової канцелярії та гетьмана. Нижчими ланками судочинства лишалися полкові й сотенні суди.

Українські козаки
Універсалом від 17 листопада 1760 року К. Розумовський запровадив новий порядок судочинства, згідно з яким Генеральний суд очолювали два генеральні судді, а до його складу входили вибрані від старшини представники кожного з 10 полків. Генеральний суд розглядав справи генеральної старшини, полковників, бунчукових і військових товаришів, канцеляристів та осіб, які перебували під особистою опікою гетьмана. Крім того, цей суд став органом нагляду за місцевими судами, найвищою апеляційною інстанцією, в зв’язку з чим Генеральну військову канцелярію було позбавлено судових функцій (17 лютого 1763 року).
Загалом судова реформа, здійснена К. Розумовським, відповідала інтересам козацької старшини.