Каменные орудия труда были разнообразны-это...

Туфиты, нефрит, сланцы и другие.

Объяснение:

Серія фільмів про чарівника Гаррі Поттера, знята за мотивами книг англійської письменниці Дж. К. Роулінг, – це моя улюблена фантастична сага. Світ, в якому існують кіногерої, наповнений магією і незвичайними істотами. У ньому відбуваються дивовижні події, які неможливі в реальності, а в фіналі кожної частини добро завжди перемагає зло.

Вже з перших хвилин, фільм захоплює своєю незвичайною атмосферою і захоплюючим сюжетом. Простий дванадцятирічний школяр Гаррі Поттер раптом виявляється самим справжнім чарівником і потрапляє на навчання в школу магії Хогвартс, якою керує мудрий і добрий професор Альбус Дамблдор. Така зав’язка, звичайно ж, інтригує і змушує з нетерпінням очікувати того, що ж станеться далі.

А далі головного героя і його вірних друзів – Рона Візлі і Герміону Грейнджер чекає безліч неймовірних пригод. Перш за все, школярам належить битися з могутнім лордом Волан-де-Мортом і його поплічниками «смертежерами». На своєму шляху, друзі також зустрінуться з отруйним чудовиськом Василіском, підступною змією Негайною, гігантським павуком Арагогом, анімагами, примарами і іншими фантастичними істотами.

Мені подобається те, що з кожною новою серією саги про Гаррі Поттера, мої улюблені герої ростуть, а їх дружба міцніє. Разом вони здатні подолати будь-які перешкоди на своєму шляху. І чим старше стають друзі, тим більше випробувань випадає на їхню долю. В останніх частинах саги відбувається безліч трагічних подій. Все це, звичайно ж, змушує мене ще більше переживати за героїв.

Таким чином, фільми про Гаррі Поттера для мене – це не просто дивовижні фантастичні історії. Це також розповідь про справжню дружбу, любов і самопожертву, з одного боку. І про непереборну злість, ненависть, жадобу влади і зраду, з іншого.

К 1649 году в Российском государстве существовало огромное количество законодательных актов, которые не только устарели, но и противоречили друг другу.

Этому хаосу разбросанность нормативных актов по ведомствам (по традиции новые законы издавались по запросу того или иного отраслевого приказа, а после утверждения «приписывались» к указной книге этого приказа). Имело место и отсутствие координации в правоприменительной деятельности: зачастую о новой записи в указной книге знали только чиновники конкретного приказа.

Кроме того, казуальный характер правовых норм [2] предшествующего периода становился неэффективным. Законодатель теперь стремился регламентировать правовые основы, то есть перейти к нормативному толкованию правовых норм [3].

К принятию Уложения подтолкнул и вспыхнувший в 1648 году в Москве Соляной бунт; одним из требований восставших был созыв Земского Собора и разработка нового уложения. Бунт постепенно затих, но в качестве одной из уступок восставшим царь пошел на созыв Земского собора, который продолжал свою работу вплоть до принятия в 1649 году Соборного Уложения.