2. Заданне Выберите три действия первобытных людей, которые были вызваны изм SIMU KUT(отвечаем ключом)1. Благодаря труду превратился из обезьяны в человека.Е. Изобред производства орудня труда.3. Научился добывать огонь4. Приручил животных.5. Научился строить жилища.6. Изобрел колесо и телегу.7. Научился обрабатывать кожу и шить одежду.8. Овладел речью н счетом.9. Появились религиозные верования, так как человек пытался объяснить мир и свое существование.3010. Люди объединялись в роды и псмсна, которые дали начало современным народам.
Ответы
За О. Назаренко головними причинами розпаду Русі були династичні обставини колективного сюзеренітету. Видається спрощенням ототожнювати кінець єдиновладдя в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого (1054) з початком розпаду[1]. Трохи більше виправданий погляд на перші стійкі уділи-вотчини князів-ізгоїв XI ст. , тобто князів, які випадали із системи братського співволодіння, — полоцьких Ізяславичів і південноволинських (згодом — галицьких) Ростиславичів — як на своєрідних передвісників удільної роздробленості Русі[2]. І все ж за своєю сутністю такі «ізгойські» уділи-вотчини про початок розпаду у власному розумінні ще не свідчать, оскільки де-юре, за династичними поняттями того часу, вони перебували під верховною владою київських князів. Отже, попри династичну основу і династичну зовнішню форму, роздробленість Русі за природою цілком династичною не була
Это похожий ответ
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Популярные вопросы в разделе
Что такое "закон" в древнем египте?
Расскажите как велась борьба с еретиками в кратком
По какому принципу объединить эти слова гастаты принципы триарии
Из каких соображений японцам запрещалось строить большие морские суда? можно полный ответ..
Напишите точную дату боя в фермопильском ущелье при
Шапқыншылықтың салдары қазақтарға қалай әсер етті эссе
Визначте за картою природні області та народи еллади
За О. Назаренко головними причинами розпаду Русі були династичні обставини колективного сюзеренітету. Видається спрощенням ототожнювати кінець єдиновладдя в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого (1054) з початком розпаду[1]. Трохи більше виправданий погляд на перші стійкі уділи-вотчини князів-ізгоїв XI ст. , тобто князів, які випадали із системи братського співволодіння, — полоцьких Ізяславичів і південноволинських (згодом — галицьких) Ростиславичів — як на своєрідних передвісників удільної роздробленості Русі[2]. І все ж за своєю сутністю такі «ізгойські» уділи-вотчини про початок розпаду у власному розумінні ще не свідчать, оскільки де-юре, за династичними поняттями того часу, вони перебували під верховною владою київських князів. Отже, попри династичну основу і династичну зовнішню форму, роздробленість Русі за природою цілком династичною не була