По характеристике определи политического деятеля казахского ханства: С юных лет он активно участвовал в военных походах и набегов казахских ханов и султанов. В 17 - летнем возрасте он становился одним из военных представителей казахского ополчения общее руководство над которым осуществлял батыр Богембай. Он участвовал в обороне Ташкента , Туркестана и Сайрама. посогите кто нибудьу меня СОЧ​

ответ

Тот у кого лицо крупным планом, это Абулхаир хан

Объяснение:

ответ:Друга половина 16 - перша половина 17 ст. - це час великих змін для українського містобудування. Старі міста, розбудову-ючися, набували нових архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам’янець, Острог. Виникали й нові міста. З-поміж них - Жовква, Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), що закладались як фортеці-резиденції магнатів.

Містобудування в українських землях 16 ст. - початку 17 ст. зазнавало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Та це й не дивно, адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторам-європейцям. Приміром, чимало пам’яток Львова створив італієць Павло Римлянин. Так, у 1591 р. він уклав угоду з львівським братством про будівництво нової Успенської церкви, бо стару було пошкоджено пожежею.

З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного світського та церковного будівництва вражає ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Чорна кам’яниця; пам’ятки, пов’язані із львівським Успенським братством, - Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта. Ім’ям заможного купця грецького походження Костянтина Корнякта названо ще одну цікаву тогочасну пам’ятку Львова - житловий будинок на площі Ринок, зведений 1580 р. архітектором-італій-цем Петром Барбоном. Споруда зазнала пізніших перебудов, але не втратила своєї самобутності. Будинок Корнякта - єдина споруда в тогочасній забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін.

Объяснение:

Крестовые походы принесли неисчислимые бедствия народам Ближнего Востока и сопровождались уничтожением материальных и культурных ценностей. Они подорвали силы Византийской империи, тем самым приблизив ее окончательное падение в 1453. Крестовые походы закончились неудачей, и поэтому не решили ни одной из долго проблем, стоявших перед средневековой Европой. Тем не менее они оказали значительное влияние на ее дальнейшее развитие. Они позволили на определенный период ослабить демографическую, социальную и политическую напряженность в Западной Европе. Это укреплению королевской власти и созданию национальных централизованных государств во Франции и Англии.

Крестовые походы привели к временному усилению католической церкви: она существенно укрепила свое финансовое положение, расширила сферу своего влияния, создала новые военно-религиозные институты – ордена, сыгравшие важную роль в последующей европейской истории (иоанниты в защите Средиземноморья от турок, тевтонцы в немецкой агрессии в Прибалтике). Папство подтвердило свой статус лидера западно-христианского мира.

В то же время крестовые походы не бесследно для западной экономики и культуры. Ограбление заморских стран стало катализатором имущественного расслоения и прогресса товарно-денежных отношений. Возросло экономическое могущество итальянских торговых республик, получивших огромную прибыль за счет фрахта и значительно укрепивших свои коммерческие позиции в Восточном Средиземноморье и на Черном море, серьезно потеснив арабов и византийцев. Крестовые походы социальной мобильности европейцев, преодолению их страха перед неизведанным; в психологическом плане они подготовили Великие географические открытия.