2. Где состоялся курултай, где Темучина провозгласили Чингизханом ( : 1)рекаОнонпустыня Гобирека СеленгаСемиречье​

Права людини в історії людства

Формування уявлень і понять про права людини по­чалося з найдавніших часів історії людства. З самого початку людина почала будувати свою поведінку й від­носини з іншими людьми, дотримуючись елементарних прав та обов'язків у колективі (роді, племені).

Розвивалися людина, суспільство, в якому вона жила, змінювалися уявлення про власні права та обов'язки. У правах людини відображалися моральні, етичні, релігій­ні, культурні та інші правила — норми.

Джерелами первісних уявлень про права людини є стародавні релігійні тексти, у яких сформульовано чи­мало гуманістичних принципів і норм загальнолюд­ського характеру, та твори давньогрецьких і китайських філософів, у яких сформульовано ідеї людських прав.

Перше закріплення низки ідей щодо прав людини у законодавстві здійснено у Великій хартії вольностей, яку підписав 1215 р. король Іоанн Безземельний вна­слідок угоди між ним і повсталими проти нього англій­ськими баронами. У цьому документі захищалися пра­ва на приватну власність, недоторканність та свободу особистості від абсолютизму, принцип недоторканнос­ті особи, право людини на вільне пересування. 1689 р. у Великій Британії прийнято Білль про права, що став юридичною основою конституційної парламентської монархії у Великій Британії і в якому закладено основи демократичного парламентаризму (вільні вибори членів парламенту, їх недоторканність).

На українських землях питання прав людини та їх захисту порушувалися в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. Там зазначалося: "Подібно до того, як Ясновель­можному Гетьману з обов'язку його уряду належить ке­рувати й наглядати за порядком щодо всього Війська За­порозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних

тягарів, угисків і надмірних вимог, бо відштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і лег­шого".

У Конституції Пилипа Орлика закріплено принцип розподілу влади, обрання влади вільним волевиявлен­ням населення. У разі повернення Орлика в Україну обі­цялося відновити козацькі права, зберегти привілеї міст, полегшити податковий тягар селянам, надати державну до вдовам, сиротам та іншим соціально не захи­щеним верствам населення.

Конституція Пилипа Орлика залишилася в історії як оригінальна правова пам'ятка, хоча реальної сили так і не набула.

Еволюція уявлень про права людини в історії людства