Напишите эссе – рассуждение на выбранную тему: «женщины на престоле» «не царствуют, но правят: взлеты и падения фаворитов»

Объяснение:

Києво-Могилянська академія протягом тривалого часу була єдиним вищим всестановим навчальним закладом України, Східної Європи та всього православного світу. Започаткувала її школа Київського братства, заснована 1615 р. Року 1632-го київський митрополит Петро Могила об'єднав її з Лаврською школою, заснованою ним 1631 р. Новий навчальний заклад дістав назву Київської колегії. Петро Могила й надалі дбав про колегію, за до неї викладачів, допомагаючи бідним вихованцям. Вдячна пам'ять про фундатора закріпилася в назві колегії, яку ще за життя митрополита почали називати Києво-Могилянською. Що ж до статусу академії, то саме так сприймали новостворений заклад сучасники. Хоч з формального погляду академією його було визнано 1658 р. в Гадяцькому трактаті.

Києво-Могилянська академія була всестановим закладом. За статутом, у ній мали право навчатись всі охочі. В академії навчалися діти української шляхти, козацької старшини, козаків, міщан, священиків і селян.

У перших чотирьох класах академії вивчали мови: українську, церковнослов'янську, грецьку, латинську й польську. Всі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а також її студентів сприяла розвиткові тогочасної книжної (літературної) української мови. Згодом в академії викладали російську, французьку, німецьку, давньо-гебрейську мови. Студенти оволодівали поетичним і риторичним мистецтвом, вивчали класичну грецьку й римську, а частково й середньовічну літературу, історію, географію. З часом було впроваджено курси математики та медицини. Надавалася художня й музична освіта. У вищих класах два роки вивчалася філософія.

Большинство населения страны относило себя к право­славному вероисповеданию. особенно заметно выросло числовоцерковленныхлюдей —тех, кторегулярно посещает богослуже­ния, участвует в церковных таинствах. православная церковь имеет сегодня более 27 тыс. приходов (в 1988 г. — ме­нее 7 тыс.) и более 700 монастырей (в 1988 г. — 21), и их чис­ло продолжает расти. при многих храмах работают библиотеки и воскресные школы для детей. в 2000 г. на юбилейном архиерейском соборе рпц были приняты «основы социальной кон­цепции», сформулировавшей взгляд церкви на государство, на­цию, культуру и науку и на такие вызывающие в современном обществе споры проблемы, как биоэтика, регулирование семьи. продолжая традиции социальной работы, прерванные после 1917 г., церковные организации стали заниматься обустройств детских приютов, реабилитацией наркозависимых и пострадавших от сект, уходом за престарелыми. были открыты православные молодежные центры. развиваласьсфера религиозного об­разования(общее число духовных школ в 2007 г. достигло 87) книгоиздания, началось возрождение церковнойнауки (в част­ности, было начато издание 25-томной «православной энцикло­педии»). полным ходом шло восстановление разрушенных хра­мов и монастырей, обустройство церковной жизни. впервые за долгие годы были построены и освящены новые храмовые зда­ния. возрождалось религиозное искусство, многие мастера — носители знаменитых традиций, например палехской школы занимались возрождениемиконописи и фресковой живописи.религиозные праздники и события церковной жизни стали для многих неотъемлемой частью духовного опыта. огромным событием в жизни церк­ви и верующих стало прославление в год 2000-летия рождества христова 1200 новомучеников и исповедников, пострадавших в годы советской власти. в том же году был открыт и освящен воссозданный храм христа спасителя в москве. церкви были переданы почитаемые святын