Дмитрий кедрин наступило бабье лето — дни прощального тепла. поздним солнцем отогрета, в щелке муха ожила. солнце! что на свете краше после зябкого паутинок легких пряжа обвилась вокруг сучка. завтра хлынет дождик быстрый, тучей солнце заслоня. паутинкам серебристым жить осталось два-три дня. сжалься, осень! дай нам света! защити от зимней тьмы! нас, бабье лето: паутинки эти — мы. что значит выражение: паутинки эти-мы?

Стихотворение от лица паутинок

Это всё на что могу дать ответ:

2. До нього звернулася дівчина з ім'ям Хелін Стоунер.

3.Вона була вдягнена в рукавиці, в жакетці, також в руках вона тримала бідарку.

4.Тому що їй про нього від місіс Фарінтош.

5. Про неї опікувався її вітчим.

6.Він був вдягнений в чорний циліндр і довгий сюртук, високі гетри й мисливський нагай. На зріст він був високим, і таким широким, що затуляв двер будинок з низьккою стелею й в гостьовій кімнаті стояв широкий камін, він був одним із тих, які можна побачити лише в старовинних сільскіх маєтках.

8.Зконцентровано, з предчуттям чогось.

9.Доктор Ватсон.

10.Доктор Ройлотт.

11.Він хотів забрати собі гроші дівчат, які він повинен був віддати їм після весілля.

  з незвичайною художньою силою і повнотою м. гоголь відобразив дух минулого віку, історію народу у повісті тарас бульба.   мета його розповіді-описати запорізьку січ- колиску гордого козацького  духую м. гоголь показує устрій запорізької січі, побут, звичаї козаків, їхні військові походи. реальні події і художній домисел переплелися в єдине, закінчене ціле. його голос повниться жалем з приводу того, що були то грубі, жорстокі часи.   головні герої повісті тарас ьальба хоч і гинуть фізично, але вони залишаються в народній памяті безсмертними. помираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, що смерть їхння не даремна, а потрібна для майбутьньої перемоги. у цій вірі в безсмерття народу - справжній оптимізм повісті, її героїчний пофос, народне, життєстверджуюче начало. усьому світові м. гоголь довів, що україна і українці як нація, а не жителі південних окраїн. такого більше ні в кого не буде. пові!