У листопаді 1669 Париж відвідала делегація послів султана Османської імперії (Оттоманської Порти) Мехмеда IV. Бажаючи справити враження на послів, Людовик XIV прийняв їх у всій своїй величі. Але блиск алмазів, золота і срібла, розкіш дорогих тканин залишили турецьку делегацію байдужою. Досада короля була тим сильнішою, бо, як виявилося, глава делегації Солиман-ага виявився обманщиком, а не послом турецького султана. Людовик замовляє Мольєру і Люллі «смішний турецький балет», в якому була б висміяно турецька делегація, для чого призначає йому консультанта, шевальє д’Арвье, що недавно повернувся з Туреччини і знайомого з їхньою мовою, звичаями та традиціями. Навколо «Турецької церемонії» протягом 10 днів репетицій було створено імпровізоване подання “Міщанин-шляхтич”, показане королю і королівському двору 14 жовтня 1670 в замку Шамбор в декораціях Карло Вигарани від спектаклю «Пан де Пурсоньяк» та з танцями П’єра Боша. Через місяць спектакль був перенесений на постійну сцену Мольєра, в театр Пале-Рояль, перший спектакль в Парижі відбувся 28 листопада 1670. За життя автора було зіграно 42 вистави (6 в 1670 р, 28 в 1671 і 8 в 1672 р, не рахуючи придворних уявлень в жовтні і листопаді 1670 р .: чотирьох в Шамборе і декількох в Сен-Жермені).
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Интересные факты про тютчева кратко
В 22 года Тютчев сочетался браком с вдовой русского дипломата Элеоноре Петерсон. Тютчев был моложе жены на четыре года , также у нее было четверо детей. Много раз она выступала в роли «покровительницы или пестуна» своего мужа — и всегда превосходно. Элеонора родила ему трех дочерей.
Но в 1833 году Тютчев увлекся Эрнестиной Дернберг. Она была замужем, мужа барона Фрица Дернберга Эрнестина увы не любила. В пекрвую встречу поэта с Эрнестиной ее муж неожиданно почувствовал себя плохо и уехал домой, оставив её на балу. Он сказал, прощаясь с Тютчевым: «Поручаю вам свою жену несколько дней и барон умер от брюшного тифа. В истории отношений Тютчева с Эрнестиной многое осталось туманным, потому что она уничтожила переписку с поэтом, а также письма к брату — ближайшему другу, от которого она ничего не скрывала. Но и то, что уцелело свидетельствует о том, что это была роковая страсть, о которой Тютчев писал, «потрясает существование и в конце концов губит его».
Возможно, весной 1836 г. роман Тютчеваполучил огласку. Элеонора Тютчева пыталась покончить с собой, нанеся себе кинжалом несколько ран в грудь.
В конце 1837 г. в Генуе поэт встретился с Дернберг. Тютчев понял, что пора принять решение расстаться с любимой женщиной.
«Так здесь-то суждено нам было
Сказать последнее прости…»
Но 1838 г. Элеонора умерла. Тютчев очень переживал утрату жены и поседел за одну ночь…
Время залечило душевную рану поэта. Тютчев увлекся Эрнестиной. Поэт выехал в Швейцарию, чтобы соединиться с возлюбленной. В июле 1839 г. Тютчев обвенчался с Дернберг в Берне. Но его длительное «неприбытие из отпуска» стало причиной увольнения Тютчева из Министерства иностранных дел и лишения звания камергера.
0_2ef36_7d947b59_L
После это Тютчев еще несколько лет оставался в Мюнхене.
В 1844 г. Тютчев с женой и 2-мя детьми от второго брака переехал в Петербург, а через полгода его снова приняли в ведомство МИДа. Жизнь Тютчеваналаживалась…