Составьте небольшое высказывание о былинном герое садко , 20

1. садко, бедный гусляр, оскорбленный тем, что его перестали звать для игры на богатых пирах, идет играть на ильмень-озеро. эту игру подслушивает водяной царь и награждает его за нее: он его учит, как выловить в ильмень-озере рыбку золотые перья и как побиться об заклад с новгородскими купцами, что он поймает такую рыбку. он вылавливает рыбку, выигрывает заклад — лавки с товарами — и становится богатым купцом. 2. разбогатев, садко вторично бьется об заклад с новгородскими купцами: он берется скупить все новгородские товары. это ему в некоторых вариантах удается, но в большинстве случаев он терпит неудачу. в обоих случаях у него оказывается огромное количество товаров. 3. с накупленными товарами садко отправляется в море торговать. морской царь останавливает его корабли и требует его к себе. на морском дне садко потешает морского царя своей игрой на гуслях. морской царь пляшет. чтобы наградить садко за игру, он предлагает ему выбрать невесту. садко выбирает девушку-чернавушку, засыпает и, проснувшись, видит себя на берегу волхова. сюда же приплывают его корабли.

Проблема данного персонажа заключается в его замкнутости. Он может и был умен, но застенчив и неуверен в себе. Я не могу утверждать точно, но мне кажется что Беликов никогда не любил раньше. Он, возможно впервые столкнулся с таким чувством как любовь.
Идея рассказа заключается в том, что любовь - сложная штука. Они с Варей были совершенно разные. Если он считал что преподавателю не свойственно катание на велосипеде, то ни Варя ни ее брат так не думали.
Это чувство одиночества, разъедающего изнутри. Мало кто понимал его. Окончательно его добило то, что Варя рассмеялась, увидев как он катится с лестницы.
 И только когда Беляков оказался в своем "футляре", на его покойном и белом лице появилась улыбка. Теперь он спокоен.

Я не знаю чи прмогла чимось но хай буде! Я багато читала про серію Марини Павленко «Русалонька із 7-В», а тепер нарешті читаю самі книжки. От цікаво, вам подобаються детективи і всілякі заплутані історії? Мені – так. Якщо ж ви любите їх так, як я, то ця серія – для вас.
«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» – перша книжка з серії. Головна героїня – дівчина Софія, яка, так само як і я, не любить алгебри. Їй, так само як і мені, підсовують братика (у мене сестра, але то дрібниці). Книжка ж не про те. Софія закохана в однокласника Вадима Кулаківського. У роду Кулаківських – прокляття. Після того, як Гордій Кулаківський привласнив собі купу чужої землі, його і його рід прокляли – мовляв, матимеш гроші, але не матимеш щастя.
За до фотографій, чарівної шафи, яка може переносити Софійку в часі, та коралів, які роблять дівчину невидимою у минулому, Софійка знімає з Вадима прокляття. Ще вона позбавляє себе нічних жахів, бо квартира знизу також була пов’язана з прокляттям Кулаківських. Ціла сім’я загинула під час грози – і в грозу чи при повні привиди змушені знову і знову переживати цю трагедію. Після того, як Софія у минулому врятувала родину Катрусі, двоюрідної прабабусі Вадима, кошмари в квартирі знизу припинилися.
Тепер Вадим вільний від прокляття. До нього з бабусею поприїжджали родичі, доля яких змінилася після того, як Софійка врятувала Катрусю, а Вадим їй вдячний, бо тато купив йому мотоцикл.
Коли я закінчила читати книжку, був вечір. Раптово почалася гроза. Ну як тут не злякатися? Саме за такої погоди у квартирі знизу з’являлася колись Катруся. Стало якось не по собі, та якось я заснула…
То що скажете? Цікаво? А це ж лише перша книжка. Друга – про привида, третя – про русалку, четверта – про лабіринт і пропажу картин. А про що п’ята – не скажу, бо щойно почала читати.