Нужен анализ стихотворения , , на распутье" , , святогор" и , , святогор и илья" бунина анализ: тема, идея, эпитеты, метафоры, сравнения главное тема и идея .!

Ждучи на грища і забави,  в звіринці своїм величаво  король франціск сидів;   тіснились вельможі при троні,  а кругом, на високім і  барвистий вінок процвів.  король дав знак рукою —  і з ґрат сторожкою стопою  виходить лев;   але не лунає рев:   пустелі друг  зором німим обводить круг  арени —  і випростав з позіхом члени,  і гривою стряс густою,  і ліг самотою.  і знову владар маше рукою —  на знак царський  тигр жаський  з клітки рине тісної  скоком потужним;   лева він бачить і виє,  напружує шию,  кола страшні вибиває хвостом  і лиже рот язиком;   і кроком несміло-пружним  лева обходить він  і, волі невольний син,  повнить арену риком  хрипким і диким. —  погас його рев луною,  і осторонь хижий ліг.  і знову владар маше рукою —  і зіво дверей вивертає їх:   двох леопардів прудких;   в буянні мужнього палу  тигра вони напали;   той лапою б’є їх тяжкою,  і вже підводиться лев;   його могутній рев  прогримів — і став спокій;   і, не давши волі злобі рвучкій,  люті лягли по короткім бою.  нової жде битви вельможне гроно.  і раптом упала з   рукавичка красної   між хижаками.  і мовить лицарю юна  кунігунда, глузлива красуня:   “щодня, щогодини, лицарю мій,  присягаєтесь ви в любові своїй —  принести рукавичку прошу я вас! ”  і лицар делорж поспішає і враз  збігає наниз безстрашно,  і кроком твердим  ступає між звіром тим,  і бере рукавичку відважно.  і, повні подиву й жаху німого,  лицарі й глядять на нього,  а він, спокійний, назад іде —  і гомін безмежний навколо росте  на честь його перемоги.  кунігунда героя очима вітає —  той погляд щастя йому обіцяє —  але, зійшовши під крики бучні,  він рукавичку в лице їй кинув:   “подяки, , не треба мені! ” —  сказав і її покинув.

Осень -самая поэтичная пора в году. люблю осень за светлую грусть уходящих дней, за теплую прелесть погожих дней. только осенью воздух такой хрустальный и вкусный . под ногами пестрый ковер сухих листьев. и такое смешение красок : ярких и сочных ,нежных и холодных! увидеть эту палитру можно только осенью. не зря ведь пушкин называл осень: " очей очарование. " осень еще и добрая матушка - кормилица. самые вкусные плоды дарит она нам щедрой рукой. но больше всего я люблю осеннее утро .солнечные лучи как нити проходят сквозь свежий . душистый воздух и отражаются дрожащим блеском как в бокале. прекрасная пора-осень.