Художні засоби розкриття образу до казки поліанна

. Мотивація навчальної діяльності:

На виставці воскових фігур «Катастрофи людського тіла», яка проходила і в Києві, представлені експонати двох братів: один був цілісний і здоровий, а інший народився практично без тазу і ніг. Хлопчики росли, і коли перший почав займатися бігом, інший цю саму дистанцію проходив на руках, що у майбутньому дало змогу каліці жити повноцінним життям. Він став неперевершеним символом оптимізму, сили волі та шаленої любові до життя для всього американського народу. (Учні читають на дошці вираз англійською мовою, перекладають його. «Кожний день не може бути гарним, але щось гарне є у кожному дні».

Тож сьогодні на уроці ми спробуємо, працюючи і далі над твором «Поліанна» Еліонор Портер, американської письменниці прослідкувати, як маленька героїня твору уміла це робити, розберемося в питаннях, які хвилюють і будуть хвилювати людей, допоки існуватиме людство: Чи може людина змінити своє життя? Від чого залежить щастя людини? Від грошей, від положення в суспільстві, від оточуючих, чи від внутрішнього стану та самого бажання бути щасливим? (Озвучення мети).

ІI.Актуалізація опорних знань:

Запитання до тексту:

У якому містечку відбуваються події?
(Белдінґ-свіл, штат Вермонт -типове периферійне містечко)
Назвіть жителів міста 
(міс Полі Гаррінгтон, старий Том і Ненсі, місіс Сноу Джиммі Бін, містер Джон Пенделтон, лікар Чилтон, преподобний Пол Форд, маленька вдова Бентон, місіс Тарбел, місіс Том Пейсон )
Що можна сказати про жителів міста? Що у них спільного? До кого з них приїжджає Поліанна? Чому?

Оголошення теми уроку та епіграфа.

Робота з епіграфом.Чи не таким принципом керувалася дівчинка, коли пропонувала власну гру?Розкажіть про історію гри, 

Рассказ «Севастополь в декабре месяце» относится к циклу «Севастопольские рассказы», которые в 1855 году написал Лев Николаевич Толстой.

Цитатный план к рассказу «Севастополь в декабре месяце»:

1.       Утренняя заря только что начинает окрашивать небосклон

2.       Денная деятельность понемногу начинает заменять спокойствие ночи

3.       Кругом вас блестящее уже на утреннем солнце море

4.       Проникли в душу вашу чувства какого-то мужества, гордости

5.       Первое впечатление ваше непременно самое неприятное

6.       Несчастные любят видеть человеческое сочувствующее лицо

7.       Вы начинаете понимать защитников Севастополя

8.       Ужасные, потрясающие душу зрелища

9.       Сознание своего ничтожества

10.   О твердости духа, самоуверенности, безопасности жителей

11.   Странные груды развалин

12.   Изрытое грязное пространство

13.   Следы сознания своего достоинства и высокой мысли и чувства

14.   Убеждение в невозможности взять Севастополь

15.   Уже вечереет

Сказка-быль М. М. Пришвина «Кладовая солнца» — замечательное произведение, в котором рассказывается о самостоятельной жизни детей-сирот, Насти и Митраши, в годы Отечественной войны.
Автор описывает Настю как трудолюбивую и ласковую девочку, которую односельчане называли Золотой Курочкой. Её волосы «отливали золотом, веснушки по всему лицу были крупные, как золотые монетки». Митраша же был маленький, но плотный — «мужичок в мешочке», и с такой же россыпью золотых веснушек.
После смерти родителей всё крестьянское хозяйство досталось детям: пятистенная изба, корова, телушка, коза, овцы, куры, «золотой петух Петя и поросенок Хрен».
Вначале сиротам управляться родственники и соседи, но очень скоро «умненькие и дружные ребята сами всему научились и стали жить хорошо».
Настя днями напролет хлопотала по хозяйству. Митраша охотно ей и, кроме того, делал деревянную посуду и участвовал в общественных делах.
Настоящим испытанием для детей стал поход за клюквой. Дойдя до развилки у Блудова болота, они поссорились из-за того, по какой тропинке идти, и в результате упрямый Митраша пошел по слабенькой, а Настя — по плотной, нахоженной.
Упрямство Митраши чуть не стоило ему жизни. Но попав в болото, он не растерялся, проявил мужество и смекалку и при собаки Травки сумел выбраться из трясины. Настоящим же подвигом для десятилетнего мальчика стало убийство волка Серого помещика — грозы всей округи.
К счастью, произведение, как и всякая сказка, заканчивается хорошо: уставшие и голодные дети встретились и вернулись домой.
Я думаю, что это приключение Насте и Митраше понять, как важно поддерживать друг друга в трудную минуту и не ссориться по пустякам.