Всем с цитатой ее надо объяснить мы почитаем всех нулями а себя - единицами

О чьем-либо завышенном самомнении, о пренебрежительном отношении к окружающим.

Попросите больше нарушение!

 

ТатМихМодератор

Русская народная это сказка,без автора.
Главные герои-солдат,смерть,господь.
Краткое содержание.
Солдат срок отслужил.и отпустили его домой.По дороге он встретил смерть,та его не отпустила на три года родных повидать,забрала.
Попал солдат в ад,да черти от него все и разбежались,потому как до встречи со смертью поколотил он их знатно.В рай солдата тоже не взяли.Ему стало скучно,он обратился к господу,тот направил его у ворот рая стоять,вход охранять.
А тут и смерть пришла к господу,совета спрашивать,кого ей морить.
солдат её не пустил,сам пошёл узнавать к господу,да перехитрил его,передав смерти,что мол людей морить не надо,а надо год дубы грызть,их и морить.
Так продолжалось три года,смерть всё дубы и грызла.Отощала.
Проведал об обмане господь,повелел солдату отвечать,зачем обманул.Тот и что не дала смерть на белом свети года три пожить ему,вот и грызла за это дубы три года.Тогда велел господь солдата отпустить на белый свет,чтобы он там смерть откармливал.
Пришёл солдат к своим родным,те так обрадовались ему,все живы-здоровы оказались.
Зарыл он смерть в могиле на кладбище,а господь её к себе потребовал.Явилась к нему смерть совсем отощавшая.
и велел тогда ей господь,идти самой пропитание добывать.Пошла та на белый свет,только уж солдата и его родных стороной обходила.

А мораль такова:кто смерти не боится,так того она стороной и обходит.

"Айвенго" — це остросюжетний і дуже багатоплановий роман з великою кількістю дiючих осiб. У романi перемiшанi реальнi (однак романтизовані, наприклад, образ короля) iсторичнi фiгури і цілком вигаданi персонажi.  

Айвенго і Бріан де Буагільбер – образи лицарів, що протиставлені один одному у творі. Обидва вони сміливі воїни, але в романі вони виступають як суперники й вороги.

Айвенго описаний автором як майже iдеальний романтичний герой, уособлення усіх чеснот лицарства. Айвенго - благородний молодий лицар, син саксонського дворянина Седріка Сакса. Брав участь у III хрестового поході, є сподвижником другом короля Річарда Левове Серце. Айвенго дуже вірний - і своєму коханню (не погодився зрадити свою любов, за що батько його вигнав і позбавив спадщини), і королю (Айвенго, вступивши до його війська, віддано служив йому). Навіть у важких ситуаціях, Айвенго не зраджує короля, кохану, друзів.

Айвенго вражає нас своєю людяністю, що для його суворому времені було нетиповим навіть для лицаря. Айвенго допомагає єврею Ісааку, не дозволяє злодіям пограбувати іновірця. Не оговтавшись після ран, ризикує своїм життям заради Ребеки. Айвенго - благородний: під час поєдинку він не скористався слабкістю суперника. Айвенго прагне до перемоги, але перемоги у чесному бою.  

Образ Бриана де Буагильбера у романі дуже яскравий і набагато складніший за образ Айвенго. Образ Буагильбера дуже суперечливий, тому герой вийшов  яскравим і живим. Хоча храмовник Буагильбер є негативним персонажем твору, у нього є не тільки негативні риси.  

Він - сувора, тверда людина, часто буває і грубим, і жорстоким. Потім, коли  закохується в Ревеку, він розкривається як дуже пристрасна людина. У його душі іде запекла внутрiшня боротьба. Бриан де Буагильбер готовий заради своєï пристрастi вiдмовитися вiд свого iменi, титулу, знеславити себе. Під час турнiру, на якому вирiшується, чи буде жити Ревека, вiн вмирає вiд переживань.  

Він - суперечлива натура. Ревека говорить йому: "У тебе сильна душа; іноді в ній спалахують благородні і великі пориви. Але вона - як занедбаний сад, що належить недбайливому господареві: бур`яни розрослися в ній і заглушили здорові паростки".

Объяснение: