Які історичні події відображено в і світязь ?

За жанром це балада. І хоч у цій баладі є елементи фантастики (втоплена княгиня піднімається з дна озера і розповідає свою трагічну історію), але в основу покладені реальні факти боротьби польського народу за свою честь і незалежність. Сюжет поеми нескладний. Один із польських панів, діставши у спадок маєток з озером Світязь, вирішив розгадати таємниці, пов'язані з цим озером. Кажуть, там сила нечиста гуляє, Бенкети в озері править. Хто проти ночі про це повідає — Страшно і слухати навіть. Часом пори там почуєш нічної Поклики й грім під водою, Стогін жіночий і брязкання зброї, Вигуки дикого бою. Збудував пан довгі човни й велів закинути рибалкам в озеро невід, звідки виплила чарівна, незвичайної краси дівчина, польська княжна, й розповіла, що Тут, де сумні простягаються піски, Аїр росте та купава, Місто колись було сповнене блиску, Пишна Туганів держава. Місто це було прекрасне й квітуче. Але ось по Литві прокотилась тривога: із Росії наступає цар, військо його оточило місто. Князь Мендога, не маючи сили боронитися, написав листа до князя Тугана — батька дівчини — з проханням до Княже, рятуй бо загину. Сила іде нездоланна. Батько вагається, бо незахищеними залишаються діти й жінки, а поділити своє військо не може, бо це мало до князеві, що знаходиться в облозі. Тоді княжна каже: Батьку, снагою і хистом До Батьківщині. Бог захистить нас. Але сили були нерівними. У цій кривавій боротьбі загинули обидва князі разом із воїнами, а їх дружин і дочок поглинуло озеро Світязь, бо не схотіли вони неволю ганебну приймати. Так врятувався народ безборонний, Так ми уникли неслави. Бачиш квітки? То дівчата і жони Змінені в білі купави. Отже, в цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її. Балада наштовхує читачів на роздуми: а чи все зробили поляки, аби відродити незалежність країни?..

Впредисловии ко всему роману лермонтов осуществляет диалог между сочинителем и его читателями.  в первом абзаце автор дает негативно- ироническую характеристику "нашей публики": "наша публика так еще молода и простодушна, что не понимает басни, если в конце ей не находит нравоучения. она не угадывает шутки, не чувствует иронии: она просто дурно воспитана". читающая публика, по мнению автора романа, провинциальна, не принадлежит к порядочному обществу и чужда "современной образованности", она способна воспринимать лишь самоочевидные вещи, и то поданные в лоб, снабженные дидактическими поучениями. именно поэтому "обыкновенно читателям дела нет до нравственной цели и до журнальных нападок, и поэтому они не читают предисловий". предисловие к роману оказывается, с точки зрения автора, в принципиальной изоляции от не читающей предисловий публики, поэтому оно заведомо обречено на невостребованность. 

1. на чьё творчество влияла пушкинская проза? 3. действующее лицо в сценах из рыцарских времен 4. что сочинял пушкин в ранние годы? (на франц. языке) 5. с каким образом а.с. пушкин соотносил свою н. гончарову 7. какой школьный предмет ненавидел александр сергеевич? 9. название лицея,в который пушкин поступил в 1811 году 10. поэт, откликнувшийся на гибель а.с.пушкина стихотворением на смерть поэта 12. название журнала, который издавал пушкин 13. персонаж повести дубровский 14. место,где стоит дуб зеленый 15. имя автора романа.