Каким образом в стихотворении б.окуджавы преломляется жизни художника, его судьба? ​

(1)В суровые военные годы во время бомбёжки моя бабушка всегда стояла на посту с винтовкой за плечами и со свистком в руке.

(2)Маленького росточка, но очень полная, она, как колобок, выкатывалась на пост и направляла людей в укрытие, подбадривая отставших тонкой трелью свистка.

(З)Зинаиду Ильиничну соседи любили за доброту и умение советом или нужным словом подбодрить человека. (4)А мы, дети, в ней просто души не чаяли. (5)В девичестве она была Юсуповой (своими корнями втайне очень гордилась),Ильиничну.

(18)Рядом с ней даже бомбёжка была не так страшна. (19)Бабушка вселяла в окружающих уверенность в близкой победе, надежду на добрые вести от родных, из горнила передовой — а иначе и быть не могло...

(20)Шёл август 1941-го, и немцы подвергли наш город жестоким бомбовым атакам. (21)Августовская ночь была тёмной и тёплой. (22)Начавшийся артобстрел заставил нас очнуться от сна. (23)«Где мой свисток, ищите!» — бабушкин крик окончательно разбудил нас с мамой. (24)Свесив головы с кровати,

Объяснение:

Рей Бредбері мав унікальну пам’ять. За його словами, він пам’ятав все, що почув і побачив, чи не з моменту народження. Пізніше з такою ж легкістю він запам’ятовував все прочитане.Писати перші оповідання почав в 12 років. До 20 років він твердо вирішив, що стане письменником.Рей Бредбері якось признався, що  все життя мріяв одного разу полетіти на Марс, можливо, тому деякі його твори були пов’язані з колонізацією інших планет. У своїх інтерв’ю письменник не раз заявляв, що будь-які технічні нововведення, крім космічних кораблів, викликають у нього паніку, навіть в комп’ютерний вік він друкував на друкарській машинці.Все своє життя Бредбері жив з однією жінкою — Маргарет Макклур. Разом вони нажили чотирьох дочок: Тіну, Рамону, Сюзанну і Олександру.  Рей і Маргарет одружилися 27 вересня 1947 року. З цього дня протягом декількох років вона працювала цілими днями, щоб Рей міг залишатися вдома і працювати над книгами. Її руками було набрано перший екземпляр «Марсіанських хронік». Їй же і була присвячена ця книга. Разом вони прожили все життя. Бредбері за кермо автомобіля жодного разу не сідав. Причиною тому стали дві страшних автомобільні аварії, які він побачив у дитинстві.У останні роки життя — після перенесеної хвороби — був прикутий до інвалідного візка.