Алые паруса сравнительная характеристика лонгрен жители каперны 1) душевные качества 2) отношение к смерти меннерса 3) отношение к ассоль 4) поступки 5) умение любить и мечтать 6) жизненные ценности

В школе проходило первое сентября. и от праздника остался зелёный шарик. он был с нарисованной мордочкой и умел говорить. он подружился со школьной  доской и лампочкой в кабинете.лампочка и доска говорить не умели. вот шарику стало скучно в классе и говорит он доске с лампочкой 
- улетаю от вас я в неизведанный мною мир!
доска написала: ,, не уходи там много колющих предметов"
- и что!?-сказал шарик. лампочка заморгала тем самым говоря шарику
-лопнишь ты и не увидим мы тебя больше.
но не послушался шарик улетел в открытое окно и некто  его  не видел. а доска с лампочкой остались горевать в классе.

Головний герой цієї повісті — Гуллівер. Він народився в сім'ї небагатого вельможі, що мав маєток у Нотгінгемпширі. На чотирнадцятому році його віддали до коледжу в Кембріджі. Але у батька не стало коштів тримати його там довше, ніж три роки. 

Потім Гуллівер провчився чотири роки у видатного лондонського хірурга містера Бетса і став лікарем. Гроші, які надсилав йому батько, він витрачав на книги з мореплавства та пов'язаних із ним галузей математики, бо мріяв стати мандрівником. Згодом Лемюель два роки і сім місяців вивчав природознавство у Лейденському університеті в Голландії. 

За рекомендацією містера Бетса, Гуллівер найнявся лікарем на корабель "Ластівка" і проплавав на ньому три з половиною роки, побувавши у країнах Східного Середземномор'я. 

Після плавання, за порадою друзів, він одружився з Мері Берген — дочкою власника панчішної крамниці Ермунда Бертона. Щоб поліпшити матеріальне становище сім'ї, Гуллівер вирушає у плавання на кораблі "Антилопа" в Ост-Індію. Тоді йому було приблизно 30—33 роки. 

На мою думку, Гуллівер мав приємну зовнішність. Він середній на зріст, зі стрункою постаттю, каштановим волоссям, гострими рисами обличчя. 

З твору видно, що Гуллівер мав позитивні риси характеру. Автор відзначає його людяність: "... (Гуллівер) рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу...", підкреслює сміливість: "Поки я порався з цим, вороги пускали тисячі стріл, і багато з них впивалися мені в руки та обличчя, завдаючи пекучого болю й заважаючи мені працювати..."