В чем смысл эпиграфа в презентации к этой теме (высказывание Л.Н. Толстого)?

объяснение:

1. історія села спасівка.

2. славний козацький рід судаків.

3. напад татар.

4. загибель діда та матері.

5. поневолення батька та сестри ганнусі.

6. щасливий порятунок павлуся.

7. степ, оспіваний у піснях.

8. козака семена непорадного.

9. зустріч з братом та іншими козаками.

10. семен непорадний арканить татарина гусейна.

11. сміливий план козаків.

12. розмова братів.

13. татарський кіш перед очима козаків.

14. запекла битва.

15. татарський ватажок у аркані семена непорадного.

16. смерть козацького ватажка остапа тріски.

17. поховання загиблих побратимів.

18. утеча степана судака та інших невільників.

19. радісна зустріч втікачів з козаками.

20. зустріч батька зі своїми синами.

21. павлусь вирушає на пошуки сестри.

22. павлусь у степу.

23. харциз карим продає хлопця татарському купцеві сулейману-ефенді.

24. козаки викривають брехню харциза.

25. покарання для негідника.

26. довга дорога до криму.

27. тямущий павлусь вивчає мову ворога.

28. хлопець – слуга мустафи-ефенді.

29. знайомство з бранцем остапом швидким.

30. зухвала розмова з ворогом.

31. покарання для хлопця.

32. невдала втеча павлуся.

33. везуче уникнення покарання.

34. ризикований план павлуся.

35. хан девлет-гірей наказує розшукати ганнусю.

36. довгоочікувана зустріч павлуся зі сестрою.

37. татарський син повертається до батька.

38. «нічого не бажаємо, лиш волі »

39. прохання волі також для остапа швидкого.

40. девлет-гірей дотримує обіцянку.

Объяснение:

ответ, проверенный экспертом

4,0/5

145

vsol09

главный мозг

4.7 тыс. ответов

2.4 млн пользователей, получивших

Герои произведений Дуня из "Станционного смотрителя" А.С.Пушкина и Настя из "Телеграммы" К.Г.Паустовского похожи, несмотря на то что авторы создавали свои произведения в разные века. Обе девушки забывают о своем долге перед родителями, Дуня уезжает с офицером Минским, забыв о своем отце, а Настя . в Ленинград. И Самсон Вырин, и Катерина Петровна страдают от одиночества, тоскуют по своим детям, а впоследствии умирают. При жизни дети так и не нашли возможности навестить своих родителей, приезжают только на могилы, когда тех уже не станет.