Запиши что такое покой. покой(твое понимание) покой(понимание мороза) покой(понимание старшего)

покой - это когда вокруг тихо и вам никто не мешает.покой - это когда   мороз не морозит и не даёт людям холода.  покой - это когда дети и все, кто младше вас, не мешают вам и вашим делам. 

Характеристика Білла

Білл є другорядним героєм твору. Він з’являється в оповіданні лише двічі: на початку розповіді та пізніше, але лише побічно. Головний герой натикається на обгризені звірами кістки Білла та згадує товариша.

Таким чином, Білл постає перед читачем класичним зрадником. Він не здатний бути справжнім другом, адже кинув пораненого товариша в біді. Моральний рівень цієї людини гранично низький, він байдужий до чужого горя, не здатний до співчуття і співпереживання. Він покинув товариша, навіть не озирнувшись, без найменших докорів сумління. Єдине, що має для Білла сенс — це золото. Всі його дії та вчинки підпорядковані одному — жадобі наживи.

Характеристика головного героя — Людини

Перший старатель, кульгавий і хворий, шкандибає і повзе до моря, борючись за життя, поїдаючи сиру рибу та птахів. Він рикає на диких звірів, намагаючись їх відлякати. Людина ця зовні вже не схожа на людину, але в душі продовжує нею залишатися. Жага до життя, тяга до неї не дають йому померти. Незабаром старатель знаходить людські кістки — це все, що залишилося від Білла, на якого напали вовки. Спочатку змученому герою хочеться зловтішно сміятися. Але в ньому прокидається почуття жалю. Він розмірковує, що Білл, здатний кинути його в біді, обгриз би і його кістки. Але сам він вирішує не чинити так. Золото Білла, що розсипали по землі вовки, він теж не бере з собою.

Таким чином, чоловік з жорсткими рудими вусами є протилежністю першого старателя, Білла. На його долю випало багато як фізичних, так і моральних випробувань. Він пережив страшенні муки голоду, страждання від крижаного холоду Аляски, зіткнувся зі зрадою товариша… Але попри все це залишився Людиною та в битві з суворою долею вийшов переможцем.

Объяснение:

«в ворота гостиницы губернского города nn въехала довольно красивая рессорная небольшая бричка, в какой ездят холостяки: отставные подполковники, штабс-капитаны, помещики, имеющие около сотни душ крестьян,  — словом, все те, которых называют средней руки. в бричке сидел господин, не красавец, но и не дурной наружности, ни слишком толст, ни слишком тонок; нельзя сказать, чтобы стар, однако ж и не так, чтобы слишком молод.» отрывок из книги: николай васильевич гоголь. «мертвые души.» стиль художественный тип описание