Написать анализ стихотворения, небольшой. * * * с душой, не созданной для драк и споров, с неробкою, но доброю душой, я в этот мир печалей и раздоров, должно быть, преждевременно пришёл. и потому, чтоб недругу не вторить, я научился гневаться и спорить. для той любви, и светлой и наивной, был создан я на празднике ночей, я приходил лишь на её руины и склеивал обломки кирпичей. и склеил я. не оробел. не сник. своей любви я здание воздвиг.

стих мне понравился, в этом стихе говориться мысль идёт о том что - человек с чистой и доброй душой находится в этом мире лжи..

о том что и он научился лгать и врать дабы выжить, суметь достичьчего то.

и у него всё получается

ответ:У романі В. Скотта "Айвенго" виведені два образи прекрасних дівчат — Ровени та Ребекки. Обидві вони молоді, дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. їх постійно оточувала любов і ласка ближніх, велика розкіш.

Але і соціальний стан, і характери у них різні. По-різному вони поводяться в критичних ситуаціях, по-різному склалася і їхня доля.

Ровена — знатна Саксонка, нею опікувався Седрик Ротервудський. Опікун обожнює її, ні в чому не відмовляє і пов'язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Проте Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Потрапивши у полон, дівчина, що звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.

Ребекка — дочка багатого єврея Ісаака. Її плем'я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, "щоб вижити в цьому жорсткому світі".

Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.

Ці жіночі образи відіграють значну композиційну роль, допомагають глибше розкрити характери головних героїв та відобразити історичну епоху. їх краса, розум та доброта облагороджували той жорстокий світ.

Объяснение:...

Объяснение:

Образы бури в прямом и переносном смысле не раз использовал великий поэт в своих произведениях, например, в стихотворении «Буря» , «Зимний вечер» , «Туча» и других. Принципы отражения природы в лирике Пушкина постоянно меняются в зависимости от эволюции художественного метода. Это значит, что для каждого периода творчества поэта характерны свои особенности восприятия и приемы воплощения пейзажа в лирическом стихотворении. Философский смысл стихотворения А. С. Пушкина «Туча» состоит в том, что автор показывает, что природа и человек связаны неразрывно. В поздней поэзии исчезает упоение мятежной красотой чувственных страстей, уходят темные тучи и метели суетных земных тревог. Природа очищается и обновляется в грозовом ненастье - душа воскресает в любовании красотой и гармонией окружающего мира. В стихотворении "Туча" (1835) Пушкин радостно приветствует эту гармонию, это душевное просветление. Эпитеты обозначают не цвет (а именно к этому мы привыкли в стихотворениях о природе) – а внутреннее состояние унылая тень, ликующий день, успокоенные небеса, алчная земля. Одушевленность тучи проступает не только в четком пейзажно-символическом характере стихотворения, но и в наличии олицетворений ты печалишь, ветер тебя гонит, ты поила землю, вводя в пейзажную миниатюру элемент философского размышления о жизни