Какова роль сказочных сюжетов в творчесте римского-корсакова?

Большая и лучшая часть его творчества посвящена русскому эпосу: сказкам, былинам, сказаниям, легендам и мифам. В его музыке ярко выражена национальность мотивов: народные песенные и музыкальные интонации органично вплетаются в канву собственных мелодий, а иногда авторская музыка просто неотличима от народной. 
Об огромном влиянии на массовую культуру этого произведения говорит и тот факт, что до постановки оперы «Снегурочка» к детям в новогоднюю ночь приходил одинокий Дед Мороз, а с моменты выхода оперы – со Снегурочкой. И хотя сказка была написана Островским, известность ей принесла опера Римского-Корсакова.
Если взглянуть на оперное творчество Римского-Корсакова, можно увидеть явное тяготение к сказочным сюжетам. «Снегурочка», «Ночь перед Рождеством», «Садко», «Золотой петушок», «Сказка о царе Салтане», «Кащей Бессмертный», «Сказание о невидимом граде Китеже», все эти оперы написаны по мотивам русских сказок. В некоторых из них композитор воплотил в жизнь все свои мысли и мечты о море. Например, опера «Садко» полностью связана с морем. Композитор чудесным образом с музыки нарисовал картины тихого моря, поднимающегося урагана, зритель практически наяву видит огромные волны, захлестывающие корабль несчастного купца. Все, что видел композитор за несколько лет, проведенных в море, видят зрители его опер. 

«ЗВУКИ МУЗИКИ»

Вперше на українській сцені ви можете побачити всесвітньо відомий бродвейський хіт – мюзикл «Звуки музики» Р. Роджерса.

Свого часу спектакль витримав 1443 покази на Бродвеї й виграв 8 престижних театральних премій «Тоні».

В основі сюжету – реальна історія, взята з мемуарів австрійської співачки баронеси Марії фон Трапп. Юна Марія рано осиротіла й пішла в монастир, щоб стати черницею. Але творчій натурі дівчини тісно у стінах обителі. Це розуміє й настоятелька, вона пропонує Марії  попрацювати гувернанткою в сім’ї овдовілого морського капітана Георга фон Траппа, який виховує семеро дітей віком від 5 до 16 років. І саме тут дівчина розкриває свій талант – вона вчить дітей співати… і закохується в їхнього батька.

Ця історія стала легендою на сцені і в кіно, увійшла до топ-10 найзнаменитіших мюзиклів світу.

«Звуки музики» – це красива історія про колосальну вагу родинного затишку у житті людини. Розповідь про те, як зберегти справжнє кохання та  міцну родину. Про сімейні цінності – як основу і головний аргумент. Про любов і музику – як еліксир, що зцілює… Про вірність ідеалам і принципам, чесність перед самим собою і суспільством. Це історія людей, які не забули про вкрадену у них Батьківщину.

Дія відбувається в Зальцбурзі напередодні Другої світової війни, коли гітлерівська Німеччина анексувала Австрію. Це стало справжнім випробування для австрійського патріота капітана фон Траппа.

Сьогодні для нас особливо актуальні його слова: «Найцінніше, що є у кожного з нас  – це він сам. Але ми втратимо себе, якщо здамося. І ви не зможете перехитрити лева, поклавши свою голову у його пащу».

«Звуки музики» – це неймовірна атмосфера ностальгії й ніжності, сплетена з мелодій кожного героя.

До участі у постановці мюзиклу залучені також юні артисти з ансамблю дитячого театру «Мюзик-хол» на ролі дітей родини фон Трапп.

Доторкніться до легенди музичної індустрії!

Постановча група:

Режисер-постановник  – н. а. України Б. Струтинський

Балетмейстер-постановник – В. Прокопенко

Диригент-постановник – І. Ярошенко

Хормейстер-постановник – С.Нестерук

Художник з костюмів – І. Давиденко

Асистент  балетмейстера – Н. Скуба

Диригент — С. Дідок

Світлове оформлення – Р.  Долинич

Звукорежисери – В. Симоненко

Концертмейстери – О. Опанасенко, А Поліщук, Л. Тітаренко, Є. Хляпова, З. Володарська

Помічники режисера – О. Ісаєва, О. Жмура

Дійові особи та виконавці:

Марія Августа Райнер,

послушниця Ноннберського абатства  — О. Федоренко, Т. Дідух

Матінка-настоятелька  Ноннберського абатства- з. а. України Г. Довбня, з. а. України  І. Беспалова-Примак

Сестра  Берта, наставниця новонавернених монахинь — А. Нагля, К. Кобієва

Сестра Маргарита наставниця послушниць —  з.п.к. України З. Кравченко, С. Мазур

Сестра Софія — А. Губаненко, з.а. України  С. Приймак

Капітан Георг фон Трапп — Є, Прудник, з. а. України С. Авдєєв

Франц, дворецький — з. а. України С. Наумов,  з. а. Росiї А. Підгородецький

Фрау Шмідт, домоправителька —   з.а. України В. Бутковська, н. а. України І. Лапіна

Діти Капітана фон Траппа:

(Лізль, Фрідріх, Луїза, Курт, Бригітта, Марта, Гретль) — ансамбль дитячого театру «Мюзикл-Холл»

Лізль — Г. Бєлкіна

Рольф Грубер —  Д. Крутько

Ельза Шредер —  з.а. України Т. Ходакова,  з.а. України В. Туліс

Макс Детвайлер — н. а. України С. Бондаренко, С. Яцук, Д. Вівчарюк, н.а. України М. Бутковський

Герр Целлер —  К. Басковський, М. Булгаков

Фрау Целлер — О. Прасолова

Барон Елберфельд —    н.а. України О. Трофимчук

Баронеса Елберфельд —  н. а. України Л. Маковецька-Трофимчук

Адмірал фон Шрйбер —  н.а. України С. Павлінов, О. Кушнірюк

Урсула —  О. Мірсон, Л. Гаращенко

Нова послушниця — Г. Марич, О. Долішна

Сусіди Капітана фон Траппа,

сестри, новонавернені сестри,

послушниці, учасники фестиваль-концерту –  артисти  хору та балету театру.

Первая частьсимфонии,allegro moderato , начинается вступительной темой, которую исполняет в низком регистре унисон виолончелей и контрабасов. тема звучит с мрачной величавостью и одновременно лирически проникновенно. эта выразительная напевная фраза заканчивается грустным вопроси­тельным возгласом. она сразу определяет романтический тон всего произведения:  в следующем далее сонатном allegro и главная, и побочная партии имеют характер, отличающий многие инструментальные темы шуберта. они родственны его песням, как в мелодическом, так и в фактурном отношении. их изложение напоминает соль­ную вокальную партию с сопровождением, которое появляется немного ранее солирующего голоса и звучит далее подобно сквозному фортепианному фону. так, печальную, словно ж льющуюся тему главной партии, которую запевают гобой с кларнетом, предваряют и скрипки трепетным фигурационным движением:    мягко пульсирующие, синкопированные аккорды сопровождения тоже начинают звучать еще перед появлением темы побочной партии. светлую, мелодию с чертами танцевальности, близкую венской бытовой песне, «поёт» теплый голос виолончелей:    в отличие от классических правил побочная партия начина­ет звучать в тональности vi ступени — соль мажоре. характер­ный для романтической музыки контраст между главной и по­бочной партиями подчеркнут тем, что между ними нет связую­щей партии, и поэтому они непосредственно сопоставляются друг с другом. новый, острый контраст создает внезапное втор­жение в побочную партию резко звучащих аккордов всего орке­стра. далее следует драматическое развитие мотивов, вычленен­ных из темы. заключительная партия основана на начальных интонациях побочной, но она не столь безмятежна, а словно чем-то обеспо­коена. в разработке вновь появляется скорбная вступительная тема, и ее напряженное развитие заполняет весь этот раздел. тема главной партии в нем не используется. а возникающий пульсирующий синкопированный фон из побочной партии ста­новится тревожным и грозным: происходит характерная для ро­мантической музыки образная трансформация. в репризе новые красочные контрасты образуют изложе­ние побочной партии не в основной тональности си минор, а в параллельной ре мажор и заключительной партии — в си мажо­ре. в большой же коде всецело господствует скорбная вступи­тельная тема.