Написать эссе на тему : "в труде-разгадка долголетия."

В труде-разгадка долголетия-да я согласен, с данным рассуждением
не будь труда мы бы не имели нечего, что сейчас у нас есть, миллиарды лет развития человечества,когда только зарождалась человеческая раса,то есть наши предки уже начали трудиться: добыча еды,изготовление орудия труда,оружия,жилья.После этого периода ещё миллиарды лет и появились уже города.А после этого начали уже разрабатывать  оборудования,медицину и многое другое. Если бы не было труда сейчас бы мы не смогли связываться по сотовой связи,автомобилей,лечения,все благодаря нашим предкам мы научились труду.Но хочу заметить тот факт что уже в 21 веке люди стали менее ленивые и не могут трудиться в полную меру ради развития   той или иной сферы.В заключении скажу то что нужно затронуть данную проблему от труде.

Федеральное собрание РФ - парламент РФ, представительный и законодательный орган государственной власти.
Состав Федерального Собрания состоит из двух палат - Государственной думы (нижняя палата) и Совета Федерации (верхняя палата). Состав палат разный.
Так, Государственная дума состоит из 450 депутатов. Совет Федерации формируется из 2х представителей каждого субъекта России (их 85 на сегодняшний день, то есть 170 членов в целом). Важно, что один человек не может заседать в обеих палатах. Плюс, новой редакции статьи 95 Конституции России, Совет Федерации также включает представителей РФ, назначенных президентом (но это не более 10% от общего числа).
Как палаты формируются?
Государственная дума избирается на 5 лет. Совет Федерации не избирается, представители назначаются, то есть наделяются полномочиях на определенный срок.
Федеральный закон устанавливает порядок выборов депутатов и порядок формирования обеих палат.

Категори?чний імперати?в — фундаментальний моральний принцип Канта. За Кантом, існує єдиний фундаментальний моральний принцип: чинити так, аби завжди розглядати інших людей як цілі, а не як засоби. Цей принцип є імперативом (командою), і він є категоричним (застосовується без винятків, у всіх випадках, місцях і обставинах). Він є класичним прикладом етичних теорій, систем моралі, що зосереджуються радше на істинному характері поведінки (і намірах особи), аніж на наслідках цих дій.

Одне з формулювань категоричного імперативу Іммануїла Канта: «Дій лише за тією нормою, яку хочеш бачити універсальним імперативом — нормою для всіх людей і також для тебе… Дій так, щоби завжди ставитися до людей і до себе також — як до мети і ніколи — лише як до засобу». Кант також говорив, аналізуючи людську діяльність, що небезпечно ставити насолоду на перше місце — це загрожує самій сутності моралі…

Категоричний імператив часто плутають із золотим правилом моралі, хоча Кант ставився до золотого правила критично, оскільки бажав абстрагуватися від бажань і думок окремої людини й на перший план ставив абстрактну вірність обов'язку заради обов'язку.

"Золоте правило" - це моральна заповідь, згідно якої людина не повинна здійснювати по відношенню до інших того, чого не бажає для себе."Золоте правило" було відоме задовго до появи писемності.

 

 

1. Проблема моралі в теоретичній етиці

В етиці як теоретичній дисципліні поступово стали виділятися два роди проблем. Один рід проблем зв'язаний з нормами, принципами, цінностями, тобто з їхнім визначенням, аналізом, із проблемами їхнього формування, виховання і т.д. Цими питаннями займається нормативна етика. Саме нормативна етика дає нам специфічне моральне знання, для сприйняття якого важливі як діяльність розуму, так і почуттів, інтуїції, тобто «діяльності серця».

Моральне знання, таким чином, передається в різній формі. Воно може передаватися в притчах, нормах, прислів'ях, казках, билинах, міфах і т.п. Особливу роль у нормативній етиці грає проповідь як специфічна форма передачі морально-нормативного змісту.

Другий рід проблем в етиці – це власне теоретичні питання про сутність моралі, про її походження, закони розвитку і т.д. Даними питаннями займається теоретична, чи дескриптивна, етика. Дана етика найбільшою мірою наукоподібна, її мова більш наукоподібна, формалізований, чим у нормативній етиці. Безсумнівно, що ці два різновиди етики діалектично взаємозалежні.

 

 

2. Мораль як форма суспільної свідомості

У всі часи вчені по-різному тлумачили сутність моралі: як досвід, який здобувається протягом тривалого часу життя ; як школу виховання людини, навчання її доброчесності; як виконання божественних заповітів, що забезпечують безсмертя особистості, тощо.

Мораль як одна із форм суспільної та особистісної свідомості є системою поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Її основу становлять переконання, звичаї, традиції, громадська думка. Мораль спирається не на силу й авторитет установ, що змушували б дотримуватися конкретних норм, правил, приписів, а на свідомість — як колективну, так й індивідуальну. Попри те, вона охоплює всі сфери суспільного буття: ті, що регулюються державою (політика, виробництво, соціальна сфера, сім'я тощо), і ті, які держава чи громадські організації не регулюють (дружба, любов, товаришування, побут).

Мораль — система поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості.

У широкому розумінні до моралі включають і моральність. Зважаючи на те, що правила, норми утворюють ідеальну (нематеріальну) модель належної поведінки людини, то це дає всі підстави вважати мораль свідомістю, точніше однією з форм суспільної свідомості. Та оскільки моральні норми втілюються в життя, об'єктивуються, матеріалізуються, то мораль визначають не тільки як ідеальний феномен, свідомість: мораль (у її широкому розумінні) охоплює й реальні стосунки людей, що відповідають або не відповідають (тобто є аморальними) нормам.