Напишите сочинение на тему "добрый человек- кто он? "

Добрый человек... Кто он по определению? Как можно определить добр ли человек или нет? Многие над этим размышляют. Если заглянуть в определение слова "доброта", то можем увидеть это: желание делать добро другим людям. Исходя из этого определения можно сделать такой вывод. Добрым человеком можно назвать того, кто совершает добрые поступки, готов идти на жертвы ради того, чтобы оказать другим. На такое только великодушные и искренние люди. Таков тезис моего сочинения. Для того чтобы доказать правильность высказанного мной мнения обращусь к художественной литературе. В качестве первого примера подойдет роман Александра Сергеевича Пушкина "Капитанская дочка". Петр Гринев, главный герой романа, является по-настоящему добрым человеком.  Сделать вывод об этом события, описанные в книге - подарок незнакомцу в виде полушубка, искренние ответы на провокационные вопросы, честность перед собой и другими - все это делает Петра Гринева сильной личностью. Доброта присуща сильным людям, они жертвовать чем-то ради других. В качестве другого примера можно привести роман Александра Дюма "Граф Монте-Кристо". Дантес, будучи главным героем произведения, является по-настоящему добрым человеком, даже после многих лет заточения он не забыл своих настоящих друзей и свою любовь. Его поступки можно считать полностью достойными и добрыми. Таким образом, можно с уверенностью сказать о том, что добрый человек - это, в первую очередь, великодушный и морально сильный человек. Быть добрым предельно важно для людей, которые хотят стать сильными личностями. Доброта должна быть искренней на все сто процентов - вот важнейшее условие подлинного добра.

ответ: ілля́ юхи́мович рє́пін (стар. рѣпинъ [4], ріпин[5]; 24 липня (5 серпня) 1844, слобода осинівка біля чугуєва, харківська губернія, російська імперія — 29 вересня 1930, куоккала[ru], терійокі,   фінляндія) — український художник-живописець. син солдата, в юності працював іконописцем. займався в малювальній школі під керівництвом і. м. крамського, продовжив навчання в петербурзькій академії мистецтв.

з 1878 року — член товариства пересувних художніх виставок. академік імператорської академії мистецтв. професор — керівник майстерні (1894—1907) та ректор (1898—1899) академії мистецтв, викладач школи-майстерні тенішевої; серед його учнів — б. м. кустодієв, і. е. грабар, і. с. куліков[ru], ф. а. малявін, а. п. остроумова-лєбєдєва[ru], м. і. фешин. безпосередній наставник в. о. сєрова.

уже з самого початку свого творчого шляху, з 1870-х років, рєпін став однією з ключових фігур реалізму в російській імперії. художнику вдалось вирішити завдання відбивання в живописному творі всієї різноманітності довколишнього життя, у своїй творчості він зумів охопити всі сторони сучасності, зачепити теми, що турбували громадськість, гостро реагував на злобу доби. рєпінській художній мові була властива пластичність, він сприймав різні стилістичні напрямки від іспанців і голландців xvii століття до олександра іванова[ru] та сучасних французьких імпресіоністів.

розквіт творчості рєпіна припав на 1880-і роки. він створює галерею портретів сучасників, працює як історичний художник і майстер побутових сцен. у жанрі історичного живопису його приваблювала можливість розкрити емоційну виразність пропонованої ситуації. стихією художника була сучасність, і, навіть створюючи картини на теми легендарного минулого, він залишався майстром наболілої сучасності, скорочуючи відстань між глядачем і героями своїх творів. останні 30 років життя рєпін прожив у фінляндії, у своїй садибі пенати в куоккалі. він продовжував працювати, хоча вже не так інтенсивно, як колись. в останні роки він перейшов на біблійні сюжети. у куоккалі рєпін написав мемуари, низка його нарисів увійшла до книги спогадів «далеке близьке». рєпін був близьким другом українського історика дмитра яворницького.

объяснение:

Основным занятиями жителей древнерусских городов были ремесло и  торговля.Кузнецы, гончары,оружейники, ювелиры создавали добротные и красивые вещи, многие из которых хранятся теперь в музеях . Свои знания ремесленники передавали из поколения в поколение.
 Большое значение в жизни древнерусских городов имела торговля.Купцы доставляли в города различные товары, нередко из далёких заморских стран.Таких богатых торговцев именовали гостями. Русь вывозила за рубеж меха,воск, мёд и некоторые другие товары.В качестве денег на Руси использовались иностранные монеты и шкурки пушных зверей.С конца X века чеканились и собственные монеты из золота и серебра, но их было мало.Дело в том, что своих месторождений драгоценных металлов на Руси не было - золото и серебро привозились из других стран.