Леонардо да вінчі таємна вечеря твір. ессе мінімум на листок

Одним з найбільш знаменитих творів Леонардо да Вінчі, безперечно, є «Таємна Вечеря» - фреска, виконана в період з 1495 - 1497 рр.. на одній зі стін міланського монастиря Санта Марія делла Граціє. На жаль, сьогодні ця розпис далека від первісного виду через численні реставрацій - техніка письма, поєднувала в собі масло і темперу, виявилася не здатна витримати регулярні підтоплення будівлі, і перші ознаки псування твори проявилися ще в початку 16 століття.

Перед тим, як почати роботу над розписом, Леонардо ретельно і довго до неї готувався, обдумуючи кожну позу і кожен жест, роблячи безліч попередніх начерків. Написання цього твору зацікавило Леонардо, перш за все, можливістю розкрити перед глядацькою аудиторією глибоку психологічну драму, показати різноманітність людських характерів, їх внутрішній світ і душевні переживання.

«Таємна Вечеря» є зрілим і цілісним твором Леонардо - художнику вдалося знайти настільки точне композиційне рішення, що при першому ж погляді на розпис глядач переконується в реальності відбувається - фігура Христа, висвітлена дверним просвітом, займає центральну частину картини.

Фігури апостолів кілька віддалені від що ще більше акцентує увагу глядачів в центрі твору. Крім того, цей акцент посилюється за рахунок перспективних ліній, які за задумом автора сходяться в одній точці - над головою Христа.

Головне, до чого прагнув Леонардо в цьому творі - показати наскільки по-різному учні відреагували на слова Ісуса про швидке зраді. І, треба сказати, що це йому чудово вдалося - на відміну від картин інших художників, присвячених цьому сюжету, твір Леонардо приголомшувало суча сників, в першу чергу, саме виразами облич і жестами персонажів. І навіть незважаючи на те, що Юда знаходитися в загальних зборах учнів, а не окремо, як це було прийнято у майстрів, які працювали до Леонардо, дізнатися його досить просто, якщо уважно вдивитися в жести та міміку апостолів. воттт

Чуткость – это всеобъемлющее стремление быть полезным, важным и нужным тем, кто в тебе нуждается, а также тем, кто близок тебе и дорог, любим тобою. Чуткому человеку весьма легко дается искреннее прощение, потому, что нередко подсознательно он и сам мучается от недосказанности, если ему есть, что сказать или он в чем-то провинился. Ведь чуткий человек чаще всего является очень совестливым, добродушным и ранимым.Чуткий человек, как правило, является верным спутником по жизни, отличным другом, его можно назвать настоящим, незаменимым другом, каких единицы. Они очень любят людей, любят все, что их окружает и очень трепетно, заботливо ко всему относятся. Не дают разгореться ране еще больше, исцеляют ее своей любовью и непоколебимой верой в того, на кого направили лучи своей яркой и доброй души. Чуткие люди отогреть сердца многих, даже тех, кому начинает казаться, что это просто невозможно. Но чуткости любые барьеры по силам.

В жизни многие задавались вопросом: "Хватает ли мне доброты", и т.д.

Однажды я тоже задалась этим вопросом и сильно поплатилась.Мне казалось,что никто не хочет со мной дружить, что никто не добр со мной.

В тот день я поссорилась со всеми своими друзьями, ссорилась с родителями,братьями,сестрами.На следующий день я просыпаюсь вся заплаканная,под глазами мешки,а в голове пусто.Я понимала ,что  я накосячила. Я подхожу к своим друзьям,а они начали издеваться надо мной.Я вернулась домой и вся моя семья игнорировала меня.В тот день я поняла, как важно было поссориться с ними,ибо если бы не эта ситуация,то я бы никогда не поняла,что именно им не хватает чуткости и доброты.

Отметь как лучшее решение,я старалась!