Я отец троих сыновей. Старшему 15 лет, среднему 13 лет и младшему 11 лет. Мы недавно переехали из Талдыкоргана в Алматы. Старший сын самостоятельный, пошел с 5 лет в школу, увлечен математикой и шахматами, участвует и выигрывает во всех олимпиадах. Младший активный, занимается спортом, гимнастикой и конькобежным.. Средний сын совершенно ничем не занимается и не интересуется. Приходится все время подталкивать его, ругать и сравнивать с другими братьями. Мой средний сын может совсем ничего не делать целыми днями, ему ничего не интересно. И часто старается избегать даже элементарных дел по дому. Очень сильно прибавил в весе. Я нахожусь в тупике, что мне собственно делать? И что бы вы сделали в такой ситуации? Выберите все подходящие ответы из списка Усилить контроль над поведением подростка, постоянно быть в курсе того, что происходит с ним. Давать подсказки, подыскивать подходящие для него варианты. своему подростку адаптироваться на новом месте. Ведь каждая смена деятельности: школы, места жительства - это новый шаг. Рассказать о своем опыте знакомства с новыми друзьями, одноклассниками. Оставить подростка на какое-то время в покое. Возможно, именно это и необходимо сейчас вашему ребенку. Понаблюдать за всем, что делает ваш подросток, ведь не лежит же он круглые сутки. Объяснить, что в вашей семье все важны. Выбрать позицию, где вы перестанете сравнивать своего подростка с другими братьями. Присмотреться внимательно к окружению своего подростка, с кем он уже познакомился, дружит. Это они влияют на его поведение, в этом возрасте друзья очень важны.

оставить самим сабой он наверника подумает и решит или ему идите а поход илипутешествие

Не очень как-то сравнивать это может его задеть
думаю что надо оставить его на какое-то время,или поговорите с ним хоть каким-то образом

ответ: внизу

Объяснение:

Лідерство – це питання сили впливу, що залежить від співвідношення особистих якостей лідера з якостями тих, на кого він хоче вплинути.

Теорії лідерства:

1. Одним із механізмів, що пояснює виникнення лідерства у груповому процесі, є теорія "соціального обміну" Дж.Хоманса. Згідно теорії, соціальні відносини – це постійний процес обміну, в якому залучені не лише матеріальні цінності, речі, а й емоції, почуття. У процесах обміну людина схильна вести розрахунки, основною метою яких є своєрідне "очікування винагороди". Це очікування як мотив поведінки здатне видозмінюватися від ситуації, але не зникає, залишаючись завжди домінуючою орієнтацією людини.

Виникнення лідерства – це результат своєрідного психологічного обміну цінностями між учасниками взаємодії. Цінності представлені в вигляді значущих особистісних якостей, вмінь, знань, досвіду і реалізуються у міжособистісних взаємодіях з користю як для окремих індивідів, так і для групи в цілому. Тут основна складова обміну – ключові компоненти статусу, репрезентовані авторитетом і визнанням. Ці компоненти поряд із соціальним схваленням, грішми, повагою розглядаються як основні винагороди і цінності в сучасному суспільстві. Оцінка внеску індивіда відбувається не лише на діадному рівні взаємодії, але й охоплює загально-груповий рівень. Чим значуща цінність внеску індивіда в загальні результати, тим вищий його груповий статус (визнання лідерства), який виступає як своєрідна винагорода зі сторони групи.

2. Теорія людських ролей (Р.Бейлс) розглядає ролі "професіонала" лідера, орієнтованого на вирішення ділових проблем, і "соціально-емоційного фахівця", який вирішує проблеми людських стосунків.

3. Харизматична концепція – лідерство послане окремими видатними особами як деяка благодать ("харизма"). Приклади таких лідерств як – Наполеон, Лінкольт, Уінстон Черчель. Харизма – це наділення особистості властивостями, що викликають поклоніння перед нею і беззаперечну віру в її можливості. Ось деякі характеристики харизматичних особистостей: показна зовнішність, добрі риторичні здібності, незалежність характеру, гідна і впевнена манера триматися. У реальному житті харизматичність лідера викликає добровільне визнання його винятковості, що зумовлює безперечне підкорення, наслідування його дій і поведінки в цілому.

4. Прибічники інтерактивної теорії вважають, що лідером може стати будь-яка людина, яка займає відповідне місце в системі міжособистісних стосунків. Питання про те, хто конкретно візьме на себе лідерство, має вирішуватися з урахуванням індивідуальних особливостей кандидата в лідери, особистісних характеристик інших членів групи, наявної ситуації і виконуваного завдання.

5. Синтетична (або комплексна) теорія розглядає лідерство як процес організації міжособистісних стосунків у групі, а лідер як суб’єкт управління цим процесом, причому сам феномен лідерства розглядається в контексті спільної групової діяльності.

6. Ситуативна теорія. Цей підхід є загальновизнаним. Він визначає лідерство як продукт ситуації. Вимогли ситуації диктують вибір адекватних засобів і прийомів поведінки, відповідної комбінації особистісних рис, здатних максимально враховувати можливі зміни у її розвитку.

Психоаналітики виділили десять типів лідерства:

“Соверен”.

“Вожак”.

“Тиран”.

“Організатор”.

“Спокусник”.

“Герой”.

“Дурний приклад”.

“Кумир”.

“Вигнанець”.

“Козел відпущення”.

Потому что мужчинам это ненужно. Все зависит от ситуации и что вы их просите. Всё те вопросы, которые вы написали это все индивидуально. Но судя по всему часто женщины жалуются на то, что мало времени уделяет, не по дому. Но мужчина добытчик, должен приносить деньги в дом и собственно крышу над головой. А женщина хранительница очага.

Это глобальная тема для обсуждения, каждый мужчина уникален по характеру. Общепринятые меры, как же достучаться до мужчины здесь не Надо читать книги по психологии, чтобы понять, как управлять мужчиной.