Над каждым словом напишите часть речи. в тихий зимний день выйдешь в лес на лыжах, дышишь и не надышишься

В - предлог
тихий - прилагательное
зимний - прилагательное
день - существительное
выйдешь - глагол
в - предлог
лес - существительное
на - предлог
лыжах - существительное
дышишь - глагол
и - союз
не - союз
надышишься - глагол
Удачи)))

В этом смысле можно поучиться у Толстого .Его любимые герои путаются и делают ошибки .Но на наших глазах они меняются : корят себя,осуждают ,каются и духовно растут .По мнению писателя ,только так можно стать личностью .И Наташа ,и Пьер ,и Марья ,и даже Андрей в первую очередь судят себя сами сильнее ,чем кто - либо ,И автор не отказывает им в своей симпатии .Наоборот ,ни Элен ,ни Анатоль никогда себя не осуждают Они всегда правы .Их Толстой рисует в неприглядном виде.
А вот слова Толстого ( можно взять как вывод)
Чтоб жить, надо рваться, путаться, биться, ошибаться, начинать и опять начинать, и опять бросать, и вечно бороться. А спокойствие — душевная трусость.
А ещё мне нравятся мысли Стива Джобса по поводу неудач ,которые надо уметь преодолеть ,потому что нет неудач - нет и побед .Нет больших поражений - нет и больших побед .По - моему ,это можно повернуть к теме .

Вступні слова, слова, синтаксично пов'язані з пропозицією і виражають ставлення мовця до повідомлення, загальну оцінку повідомлення, вказівка ​​на джерело повідомлення або на його зв'язок з контекстом мови. Як В.С. можуть вживатися як слова, ізольованих від тієї чи іншої частини мови і використовувані тільки як В. с. ( "Звичайно", "наприклад", "мабуть"), так і слова, які зберегли живі зв'язки з різними частинами мови і можуть бути членами речення ( "можливо", "говорять", "здається"). В. с. можуть містити емоційну оцінку повідомлення ( "на щастя", "на жаль") або заклик до уваги ( "знаєте", "уявіть"), вказувати на ступінь достовірності ( "правда", "мабуть"), джерело ( "кажуть", "відомо"), стиль ( "просто") або на відношення між частинами повідомлення ( "до речі", "нарешті").