Підготувати розповідь про маленьких лелеченят

Настала осінь. вітер завивав у гіллі безлистих дерев, тріпаючи останнє рване листя. від холодних дощів розмокла безсила земля. вона чекала зимового відпочинку, щоб навесні знову прокинутися повною сили. крізь дощі і осінні тумани на південь відлітали зграї птахів. вони прощалися тужливими голосами з рідною землею і обіцяли, що через зиму повернуться. чулися голоси качок, ластівок, журавлів і клекіт лелек. зграя лелек летіла на своє звичайне місце зимівки. попереду летів здоровий та сильний вожак зграї, а десь позаду молоді лелеки. разом з молодими летів старий, немічний птах. це був мовчазний лелека і дуже-дуже сумний. а молоді лелеченята з цікавістю поглядали на нього. їм хотілося дізнатися про сум свого сусіда в польоті. на солоних лиманах у час перельотів збираються птахи з усієї європи – тисячи птахів! а можливо й сотні тисяч? у кожній зграї вистачає місця. ось тут молоді птахи не витримали і обсіли старого, розпитуючи його про життя. – ви ще молоді, – промовив лелека. – а я вже багато прожив. лечу на місце своєї першої зимівки, щоб побачити ще раз рідні місця і проститися зі світом, бо відчуваю: недовго мені лишилося жити. – тож ти багато побачив і можеш розповісти, – сказав один з лелек. – так, побачив я за своє життя немало, але розповідати не люблю. лелека заплющив очі і здавалось, що заснув. мовчали й молоді птахи. несподівано розплющивши очі, літній птах промовив: – гаразд. я розповім вам одну історію. але за однієї умови: якщо ви не будете задавати питань. молоді птахи погодилися. тоді старий лелека розпочав своє довге оповідання.

Історична повість "захар беркут" (тема — боротьба українського народу проти монголо-татарських загарбників у xiii ст.; ідея — саме народ є рушійною силою історії).  ii. протистояння героїв повісті — представників двох таборів (мирні жителі карпатського села тухля і захар беркут — монгольські загарбники і зрадник боярин тугар вовк):   1. головний герой повісті захар беркут (найстарший, найдосвідченіший у тухлі; значення прізвища — волелюбний, мудрий птах; має великий життєвий досвід; відчуває власну відповідальність за долю рідної землі; на його боці — правда, любов, бог, громада, навіть природа).  2. боярин тугар вовк (хижа, пихата людина, має намір володіти землями тухольщини і поневолити її людей, заради цього йде на зраду; від нього відмовляється навіть рідна дочка; він загинув разом з монголами; заслуговує на презирство).  3. монгольський воєначальник бурунда (лютий, жорстокий загарбник; звірячий характер виявляється у ставленні не тільки до мирних жителів, але й до своїх вояків; розум, сила, хоробрість послуговують злу, руйнуванню, смерті).  ііі. утвердження всеперемагаючої сили народу (сила любові до рідної землі, мудрість, народна єдність — ось що є вистояти у найстрашніші часи випробувань і лихоліть

    перша збірка поетичних  творів видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, етнографа  тараса григоровича  шевченка  вийшла в світ у санкт-петербурзі  1840 р. під назвою  “кобзар”.

уже самою назвою книги  автор  засвідчив, що він  виступає  співцем  народних  мас. із часу  виходу  збірки  й самого  шевченка почали  називати кобзарем.

    з першого виступу в літературі шевченко визначив своєю творчістю шляхи подальшого розвитку української мови та літератури. “кобзар” представив небачені донині зразки досконалого володіння поетичною формою. молодий автор виявив глибоке опанування духом народної творчості, бездоганне художнє чуття, поетичну щирість, ясність слова.книжка вийшла в світ майже  в день  других роковин його викупу з кріпацтва. це була  чи не найсвітліша, найрадісніша  доба життя  шевченка, ті “незабвенные    золотые    дни” навчання  в академії мистецтв. у перший же рік  навчання  він одержує  за малюнок з натури  першу срібну медаль, за якою  потім буде друга, третя   поетичну творчість молодого шевченка гаряче підтримує й заохочує український та російський письменник є. гребінка. він  знайомить  поета з літературно-мистецьким  світом  петербурга. відвідування гуртків та літературних  і музичних вечорів збагачувало й розширювало кругозір молодого поета, стимулювало  його творчість.

      на кінець 1839 р. шевченко вже написав поеми “катерина”, “тарасова ніч”, “іван підкова”, “перебендя” і “тополя”, послання “до основ`яненка”, думку “нащо мені  чорні брови ” ці твори  поета й склали  першу   його поетичну збірку - “кобзар”. безпосередньо перед виданням  збірки і спеціально для неї  шевченко написав вступний вірш-заспів  “думи мої, думи мої ”, який    вмістив на початку книги.