дана повість закінчується так, що жалю до климка виникає ще більше, ніж за час всього прочитання. він захворів, але відчував обов’язок перед іншими людьми, а тому вирушив у дорогу в інше місто. за час своєї дороги климко був викинутий з поїзда, і йому потрібно було пройти 60 км пішки. по дорозі він побачив погоню, почув постріли. мабуть, щось потрапило і в нього, адже автор закінчує повість тим, що климко падає на землю, а його пожитки розсипаються. така авторська кінцівка однозначно натякає на те, що климко міг загинути від поранення. проте особисто мені хочеться бути оптимістом і вірити в краще, а саме в порятунок настільки цікавого і симпатичного особисто для мене героя всієї цієї повісті.
його падіння від поранення далеко не означає смерті. тому закінчення можна придумати і в оптимістичному ключі. я думаю, далі климка підібрали добрі люди, тому що не хотіли залишати маленького хлопчика вмирати поруч із залізницею. на щастя, він не помер по дорозі до лікаря. при цьому йому попався лікар, який не так давно сам втратив дитину, а тому відчував особливу відповідальність за життя і здоров’я хлопчика. він доклав усіх зусиль для того, щоб климко вижив, і в результаті хлопчик одужав після серйозного поранення. лікар, який оперував, як раз зібрався в інше, більш спокійне місто, де військові дії не були настільки активними. климко погодився відправитися разом з ним, щоб стати його помічником. на новому місці він отримав достатні знання, щоб лікареві. він поступово навчався у лікаря, щоб, зрештою, стати йому належної зміною. з климка вийшов дуже хороший лікар, який пам’ятав про свої проблеми в житті, а тому був налаштований людям, робити для них все, що можливо, і рятувати як можна більшої життів.
як мені здається, завжди потрібно намагатися бути оптимістом. саме з цієї причини я придумав досить оптимістичне закінчення до цієї повісті авторства григіра тютюнника. не думаю, що мій варіант подій виглядає зовсім нереалістичним. климко заслуговував того, щоб йому все-таки пощастило, і він вижив. крім того, він був дуже відповідальною людиною, а тому відповідальна професія лікаря напевно йому б підійшла.
На мою думку, ця поема є дуже повчальною, та цікавою. В ній ми можемо прочитати про героя який ішов до своїх цілей і ніколи не здавався, і за це в нього завжди все вдавалось. Ця поема знайомить нас з дуже цікавими персонажами які відображають справжні проблеми в житті людини. Драма "Кассандра" — це відповідь Лесі Українки прагматичним настроям, що швидко поширювалися наприкінці XIX століття. (Наприкінці XIX — на початку XX століття українська інтелігенція шукала шляхів до правди, задумувалась над тим, чи потрібно простим людям знати правду і якою вона має бути. їх хвилювало питання, як повинні співвідноситися слова і справи, слова і переконання. За до образу Кассандри Леся Українка робить філософське узагальнення: від людських уявлень і побажань, від людської волі об'єктивна історична закономірність не залежить. Але людина може виявити свою волю і залишатися чесною, правдивою, безкорисливою у будь-якій ситуації.) ♥
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Будь ласка і! слова однакові за звучанням але різні за значенням