Моє ставлення до народних пісень.пару предложений.

ответ:

надежда есть птичка рая у меня, на кипарисе молодом она сидит во время дня, но петь никак не станет днем; лазурь небес - ее спина, головка пурпур, на крылах пыль золотистая видна, - как отблеск утра в облаках. и только что земля уснет, одета мглой в ночной тиши, она на ветке уж поет так сладко, сладко для души, что поневоле тягость мук забудешь, внемля песни той, и сердцу каждый тихий звук как гость приятен дорогой; и часто в бурю я слыхал тот звук, который так люблю; и я всегда надеждой звал певицу мирную мою!

ответ:

цём)

объяснение:

протягом багатьох століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ створив свою сувору й мужню ліричну поезію — історичні думи та пісні, у яких в образах видатних народних героїв оживають героїчна історія нашого народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй батьківщині.улюбленими героями історичних пісень і дум є ко-заки-запорожці, горді і сміливі, сильні і відважні сини свого народу, імена яких назавжди залишаться в його пам'яті.у думах і піснях народ майже ідеалізував своїх захисників, своїх героїв. так, образ мужнього воїна, який уміє постояти за свою власну честь і честь своєї рідної землі, змальовано в «думі про козака голоту». народ в образі героя втілив кращі людські риси, усе те, про що він мріяв. козак постає відважним і сміливим: « не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота»; він наділений миролюбністю: «ні города, ні села не займає» , та коли йому загрожує небезпека, він вміє за себе постояти.частим є оспівування в піснях і думах походів козаків у туреччину і крим з метою визволення полонених. вічною славою увінчали себе гетьман сагайдачний і кошовий отаман іван сірко, які організували походи до далеких турецьких і татарських міст і визволили чимало невільників.у часи національно-визвольної війни 1648-1654 ро-ків українським народом було створено велику кількість історичних пісень і дум про боротьбу проти польської шляхти. у цих творах оспівуються народні герої — славетні ватажки — іван богун, данило нечай. їх наділено неабиякою силою і мужністю, але ж вони не всесильні й підвладні смерті. і коли гине хтось з козаків, як загинув данило нечай, оплакують його не тільки вірні товариші, а й уся україна. так, наприклад, за «преславним» морозенком «вся вкраїна тяж-ко-важко плаче».у пісні «гей, не дивуйтесь, добрії люди» розповідається про пилявську битву, що відбулася в 1648 році на волині. у цій битві прославився максим кривоніс, якого в пісні названо перебийносом: а перебийніс водить немало —сімсот козаків з собою.рубає мечем голову з плечей,а решту топить з улюблених героїв історичних пісень і дум є богдан хмельницький, роль якого в боротьбі за визволення україни високо оцінив наш народ. в особі хмельницького український народ бачив такого вождя, який чітко знав мету своєї діяльності — визволення україни від польських завойовників і встановлення її державності. в образі славетного гетьмана народ втілив кращі риси народного ватажка і людини. у пісні «чи не той то хміль» хмельницького змальовано як справжнього народного героя, мужнього і відважного воїна, мудрого державного діяча і політика, захисника поневолених, «козацького батька». широко розкрито образ богдана і в думі «хмельницький і барабані» , що побудована на контрастному зіставленні двох представників козацької старшини. хмельницький, на відміну від барабаша, дбає про долю всього українського народу, виражає його одвічні мрії і прагнення, веде його на справедливу боротьбу за своє майбутнє.козацьку звитягу і мужність своїх синів у боротьбі за волю та незалежність україни оспівав народ у своїх думах і піснях, уславив своїх героїв, подарував їм вічне життя.