Скласти твір , хлопчик -фігурка в казці,

Чи подобається вам знайомитися у трамваях? багато з вас, напевно, дадуть відповідь: ні, не подобається. а от я із задоволенням познайомився із катрусею саме у трамваї. знайомство це не було звичайним. до появи катрусі у вагоні мене не було поруч, але завдяки тому, що була холодна осіння пора і вікна трамвая запотіли, катруся вирішила розважитися. вона намалювала пальцем на віконному склі хлопчика і навіть подарувала йому кумедні окуляри. цим хлопчиком був я, у мене вже було ім'я — ха-еф. зрозуміло, що мені не хотілося розлучатися з дівчинкою. коли катруся вийшла з трамвая, я попрямував за нею. звісно, дівчинка здивувалась, що в житті трапляються такі пригоди, коли малюнок раптом оживає. ми стали друзями і уклали угоду, що я поселяюся в її альбомі малюнків і їй. щоправда, потім, коли настав час йти на урок і показувати вчителеві малювання альбом, катруся збентежилась. непоказний хлопчик на альбомному папері не був передбачений класним або ім завданням, і вчитель, певно, не схвалив би появу такого малюнка. але я рішуче відмовився залишати альбом. коли вчитель побачив мене, він здивувався, поставив поруч зі мною знак питання: мов, що це за дитячі пустощі? ми вирішили з катрусею обміркувати, де мені жити і в чому можу бути їй корисним. — знаєш, катрусю, — запропонував я, — я зможу оселитися на будь-якій книжковій сторінці і, переходячи з однієї сторінки на іншу, дізнаватимуся про зміст книжки і переказуватиму тобі. — а уявляєш, ха-ефчику, скільки нам читати на уроках літератури? чи під силу буде тобі таке навантаження? адже ти все ж таки набагато менший од мене, — відповіла катруся. — мені ні для чого бути великим, — відповів я, — хоча і це для мене неважко. а ще я можу писати твори за прочитаними книжками, причому твоїм почерком. погоджуйся на мою пропозицію! минав час, я справно виконував свої обов'язки. вчителька не могла нахвалитися начитаністю катрусі. у класі, де вона навчалася, усі теж були здивовані: і коли вона все читати встигає? зверталися навіть із проханням поділитися секретом. але що могла відповісти катруся? якби вона розповіла однокласникам, що вчитися їй є якийсь намальований хлопчисько, з неї почали б сміятися. з іншого боку, катруся розуміла, що читати книжки і писати твори повинна сама. насправді вона не докладала жодних зусиль і обманювала і вчителів, і однокласників. одного разу катруся сказала мені: — а давай-но, ха-ефчику, я сама тобі читатиму. мені стаю цікаво, як це вийде у катрусі. але дівчинка так захопилася читанням, що вже не йшлося про те, щоб я її підміняв у цьому. вирішила катруся довести, що і твори пише не гірше за мене. звісно, ми з катрусею не розлучилися. одного разу, напередодні нового року, батьки з катрусею прикрашати її кімнату, і катруся намалювала мене фарбою на віконному склі. — живи поки що тут, — сказала вона, — а там побачимо.

звичаї, традиції українського народу. повість «гуси-лебеді летять» михайла стельмаха про власне дитинство. це спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, пам’ять про рідних і односельців, про події, які пройшли колись перед очима. звичаї та традиції українського народу письменник зображує так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів.

мені дуже повість михайла стельмаха «гуси-лебеді летять», бо в ній змальований казковий світ, народна мудрість, споконвічні цінності мого народу. культ матері, праці, рідного слова відкривається перед маленьким героєм твору. відчувається у письменника глибока пошана до українських обрядів, звичаїв і ритуалів: з любов’ю ставляться селяни до землі, роботи з нею, до дерев, з якими розмовляють, як із живими. тут і вишивані рушники, і калина, і повага до хліба. всі ці закони життя вироблені багатьох сторіч.

змальовані у творі традиції і звичаї — це ті неписані закони, якими люди керуються в найменших щоденних і найбільших загальнонаціональних справах. це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. вони складалися усього довгого життя і розвитку кожного народу. в усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і богом.

українські традиції ввійшли в наше життя, і тепер ми собі не уявляємо різдва без куті, великодня — без паски і писанки. а обряд святої вечері символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного роду, однієї нації.

Наверное, каждый знает о существовании триумфальной арки во франции. она была возведена по приказу наполеона в честь доблестной французской армии на елиейских полях в париже. но немногие, на мой взгляд, назовут еще, хотя бы, три подобных монумента, с указанием локации и постройки. главная "та" российской федерации была построена для торжественной встречи участников освободительного похода 1814 года. она расположена близ парка победы. в 1841 году в ставрополе построили свою "та", именуюмую тифлисскими воротами. ее, вероятно, возвели в честь победы в войне. только вот, доподлинно неизвестно, в какой именно. в 1983 году в севастополе установили "та" в честь 200-летнего юбилея города. в хорватии есть, т.н., "та" сергия, сооруженная в 1840 году. она украшает город пула. примечательна арки дружбы народов в киеве. ее создали в честь слияния украины с российской империи (переяславская рада). сегодня, понятное дело, в украине она утратила это значение. в 1936 году румыния стала независимой и в честь этого знаменательного события в бухаресте была построена своя "та". древнейшей можно смело назвать "та" в римини, италия. в 27 году до нашей эры ее возвели в честь октавиана августа. победа в битве на курской дуге (1943 год) дала повод властям курска построить свою "та" в 2000 году. в 2003 году, жители красноярска получили свою "та" в честь 375-летия города. в 2001 году в сардарапате, армения, была посроена "та", ознаменовавшая разгром турков 26 мая 1918 года. лондонская мраморная арка была создана в 1828 году в качестве парадного входа в букингемский дворец. в 1840 году в кишиневе, молдавия, в честь победы российской империи в -турецкой войне и освобождения земель между днестром и прутом была построена "та". в германии есть две "та" с одинаковым названием - бранденбургские ворота. одна из арок украшает берлин, а вторая - . при чем, была построена на восемнадцать лет раньше. а берлинская - намного более известна. в 2001 году во владивостоке восстановили, разрушенную при "та", которая была построена в xix веке к приезду николая ii. всемирная выставка 1888, проходящая в барселоне подарила городу свою "та". через пять лет после победных походов кубанских казаков 1812 года в новочеркасске "выросла" своя "та". в первой мировой войне погибло примерно девяносто тысяч граждан индии. чтобы почтить их память, в 1931 году в нью-дели построили "та", ставшую официальными "воротами в страну". арка так и называется - ворота индии. в 2008 году в краснодаре восстановили "та", построенную местными казаками за свой счет к приезду александра lll. возводить ее пришлось по причине разрушения властью . самое интересное я оставил на десерт. помните, с чего мы начали? правильно, со знаменитой парижской "та". так вот, она находится в центре, т.н., триумфального пути, который соединяет версаль и лувр. начало пути украшает, построенная в 1808 году "та" каррузель. а в его конце высится большая арка братства, возведенная в 1989 году.