Напишите епитеты и (поривняння) к повисти б харчука планетник

Ккому именно эпитеты тебе нужны? (там к капушу,или к самому пленетнику,к маме)

ответ:

вступ

актуальність дослідження. на початку 1990-х років завдяки змінам у суспільно-політичній сфері сучасне літературознавство позбулося ідеологічних тенет і отримало можливість звернутись до раніше не досліджених постатей української літератури хх століття.

саме у творах, виданих поза межами україни й срср, можна було знайти відповіді на болючі питання доби, ознайомитися через них з новітніми науковими і мистецькими тенденціями європи, які тоді активно засвоювалися літературою. це сприяло посиленню інтелектуальної складової багатьох творів українських письменників. художнє слово виконувало одночасно не лише естетичну, але й науково-критичну функцію, що відображає філософська проза того періоду, а особливо практика інтелектуального роману – жанру, який активно використовувався вітчизняними митцями, зокрема й в. домонтовичем.

інтерес до художньої спадщини віктора домонтовича зумовив появу в українському літературознавстві низки ґрунтовних розвідок: статті в. агеєвої, с. павличко, дисертаційні праці т. белімової, м. гірняк, н. мариненко, о. боярчук, о. наумової, і. василішина, ю. романюка, м. васьківа та інших. у переважній більшості названих робіт досліджуються жанрові модифікації, особливості композиції, проблематика, образна система творів віктора домонтовича, тоді як цілісного аналізу з точки зору сюжетно-композиційної єдності твору немає. з огляду на це актуальною є проблема виявлення та опис композиційних елементів, позасюжетних елементів, їх взаємозумовленість і залежність, а також визначну роль позасюжетних елементів в контексті інтелектуальної прози в. домонтовича.

об’єкт дослідження – роман в. домонтовича «дівчина з ведмедиком».

предмет дослідження – сюжет і композиція твору, їх взаємозв’язок, і більш детально – позасюжетні елементи (вставні елементи, філософські і авторські відступи тощо), їх роль у визначенні сюжетно-композиційної специфіки романів.

мета роботи полягає у комплексному осмисленні і детальному аналізі сюжетно-композиційних особливостей інтелектуальної прози (роману «дівчина з ведмедиком») в. домонтовича.

відповідно до мети висунуто такі завдання: ознайомитися і опрацювати роботи літературознавців і філософів з теми дослідження; визначити, на основі якої теоретичної бази буде здійснюватись аналіз сюжету і композиції романа; висвітлити питання про взаємозумовленість сюжету і композиції; з'ясувати сюжетні і композиційні особливості зазначеного твору; оцінити значення і окреслити функції позасюжетих елементів.

специфіка об’єкта дослідження і поставлені завдання зумовили застосування різних методів: герменевтичний передбачає тлумачення тексту у філософському, психологічному та психоаналітичному контекстах; культурно-історичний, спрямований на дослідження ідейно-образної системи; порівняльно-історичний використовується для характеристики традицій і новаторства у художніх текстах письменника.

теоретико-методологічна база роботи – праці літературознавців і критиків: о ткаченка,о. галича, о. єсина, ю. коваліва, в. кожинова, в. лесина, ф. лосева, н. тамарченко в теоретичній частині; в. агеєвої, т. белімової, о. боярчук, м. гірняк, с. павличко, в. корпусової, н. мариненко, ю. шереха та інших – у плані вивчення інтелектуальної прози початку хх століття, а саме творчості в. домонтовича в різних аспектах.

практичне значення дослідження полягає в можливості використання її матеріалів у лекційних та семінарських заняттях, розроблення спецкурсів, при написанні наукових літературознавчих досліджень з історії українського письменства першої половини хх століття.

“джури козака швайки” переказ по степу на коні вітрику мчав найвідоміший розвідник пилип на прізвисько швайко, яке він отримав за те, що як швайка впивався в татар, вбивав і тікав. він був поранений та все одно зумів вбити головного бея в діброві і знову зникнути. далі йде розповідь про село воронівку і її жителів сироти грицика, його найкращого друга санько та його матері тітці мокрині, що була дужча за чоловіків, старого і поважного козака діда кібчика та його онука демко на прізвисько дурна сила. тутешній староста пан кобильський, почувши про можливий набіг татар, вирішив підготуватися і подався до воронівки за новими челядниками, збіжжям. та грицик з саньком крикнули, що татари вже тут і пап втік. так як пан цього б не пробачив діти пішли з села до василя і інших козаків, що також були з воронівки. дорогою вони бачать челядників пана кобильського тишкевича та інших, що грабують козаків, себе за татар. втікаючи від них та вовка вони побачили як татари гналися за козаком, що сховався в очеретах та так його і не зловили. коли татари пішли вони познайомились з ним, то був швайка. він відвів їх до василя . коли ж козаки поїхали щоб зібрати інших для битви з татарами до острова приплив тишкевич, якого грицик, санько та вовк швайки барвінок взяли у полон. та коли прибули інші козаки, то тишкевич хитрощами втік, але швайка разом з дітьми почав погоню. тишкевич втік до татар, які почали шукати швайку. саме в цей час швайка взнає про дар саньки – ворожбу, і вирішує віддати його на навчання до ворожбита дідо кудьми. тим часом тишкевич обдурює дурну силу, що втік з полону, бере його у спільники і грабує козаків. біля воронівки зустрічаються демко, діди кібчик і кудьма, а потім і швайко з хлопцями. dovidka.biz.ua дурну силу швайко б’є різкою, після чого демко з дідом їдуть у плавні віддати здобич та на осуд козаків, кудьма забирає до себе санька, а швайка разом з грициком їдуть далі. демка козаки прощають і він з дідом залишається у плавнях, де з іншими строять першу зимову фортецю на острові від татар. санько вчиться у кудьми, але той дуже хворий. коли приїжджають козаки, швайка, грицик, то стає відомо, що козаки відбили напад татар і тепер козаки об’єднуються з усіх земель і йдуть у дніпрові плавні. пан кобильський підступно ув’язнює швайку, але приїжджають дід кудьма, санько та інші козаки, напускають мару, що вони переяславський староста. ворожбити визволяють швайку, а тишкевича змушують відшмагати пана кобильського, чим зробили його ворогом для пана. козаки групуються біля бобрового острова, а потім тисячею на 5 тисяч татар та отримують перемогу. але саїд-мурза збирає нову п’ятитисячну орду і проводе бій біля бобрового острова. більше половини татар гине і вони відступають, але і козаків залишилось менше 400 і то майже всі поранені. вирішують після підкріплення спуститися нижче дніпра до острова хортиця і зробити там нову січ, а швайка зі своїми джурами грициком і саньком їдуть в степ.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua