Нужно написать текст"рушник із скрині моєї матусі"

Мати! хіба є у світі щось прекрасніше, чистіше, святіше? мати не лише дарує життя, вона віддає дитині всю свою душу, напуває разом із молоком любов'ю до батьківщини, до людей. образу матері присвятив свої твори не один митець. чарівна у своїй святості, постає вона з картин леонардо да вінчі, рафаеля. святою марією малює матір у своїх творах тарас шевченко. образ матері, доброї, щедрої на любов і ласку, постає перед нами з творів олександра довженка, василя симоненка, бориса олійника, андрія   андрій малишко відомий читачу як співець рідної природи, прекрасних почуттів. але найбільше враження, як на мене, справляють його вірші, присвячені матері: "пісня", "не стій, мати, та й коло хати", "мати", "", "яблуні" тощо. найбільш відомим віршем малишка про матір є "пісня про рушник", який по праву можна назвати гімном материнству. цей величний твір увійшов у збірку "серце моєї матері".  малишкова поезія є своєрідною сповіддю ліричного героя, що чине з його серця. автор, згадуючи найріднішу в світі людину, дарує їй ніжні слова: "рідна мати моя", "твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, і засмучені очі хороші, блакитні твої". у цій пісні материнська любов помножена поетом на всі найніжніші почуття українських матерів, які "ночей не доспали", вчили своїх синів любити отчий край, тому не раз водили їх у "поля край села". проводжаючи "на зорі" сина у "дорогу далеку", мати, за традицією, "на щастя, на долю" дає йому найцінніший подарунок — "рушник вишиваний". рушник з народження є людину: дівчата дбають про рушники, щоб подружнє життя було щасливим, молодята стають на рушник — знак вірності та кохання, мати вимережує своїй дитині  

Лісовою стежкою   збільшити

осіннього   ранку   ліс   зачаровував   своєю   незвичайною   тишею   та   чистим   повітрям,   яке   наповнює   магічною   силою.стежки   переплітались,   мов   лабіринт,   поки   не   занесли   мене   до   самотнього   дерева,   що   височіло   та   потягувало   свої   могутні   гілки   до   самого   неба.   придивившись,   я   побачила   дятла.   він   шалено   вистукував,   немов   би   хотів   зробити   дупло   за   хвилину.   я   тишком   пішла,   бо   не   хотіла   налякати   чимось   стурбованого,   на   мій   погляд,   птаха.   раптом   я   наштовхнулася   на   маленький   та   колючий   клубочок.   то   був   їжачок,   він   насторожився,   буцімто   я   хотіла   його   потривожити.   (це   миле   створіннячко   збирало   гриби).   якась   несамовита   іскорка   радості   спалахнула   в   душі,   я   продовжила   свій   шлях.   ідучи   я   помітила,   що   дівчинонька   осінь   не   забула   про   цей   ліс,   своїм   чарівним   пензликом   фарбувала   всі   листочки   у   різнокольорові   барви.   здавалося,   наче   самі   дерева   відчували   цей   незабутній   настрій.   навіть   небо   не   було   таким   похмурим,   як   усі   минулі   дні.   хмаринки   з   легкістю   кружляли   у   небі,   а   саме   небо   посміхалося   і   бажало   усього   приємного.   сонце   обіймало   своїми   промінцями   землю,   але   не   гріло.під   кожним   деревцем   ховалися   гриби.   «не   бійтеся   малі,   я   не   буду   виривати   вас   з   коренем! »   мабуть   гриби   почули   мої   думки   -   я   швидко   почала   знаходити   їх.   але   потім   вони   почали   гратися   в   хованки,   а   я   їх   шукала.швидко   промайнув   час   і   я   повинна   була   повертатися.   я   палала   бажанням   відвідати   цей   ліс   знову   і   знову.

Тарас шевченко любив малювати свої автопортрети і малював їх на протязі всього життя. переважна більшість його малярських творів узята неначе в рамку автопортретів 1840 і 1861 років. примітно, що всі автопортрети дуже реалістичні, шевченко не намагається подати себе кращим, величнішим, романтичнішим, ніж він був у житті.в дану серію ми включили тільки власне-портрети; ті жанрові рисунки, де шевченко серед персонажів малює самого себе, подані в загальному ряду його творів.в дану серію ми включили також фотографії шевченка та його прижиттєві портрети, виконані іншими малярами. і не тому, що ми не розуміємо різниці між такими зображеннями і автопортретами, а тому що, по-перше, цих зображень небагато, а по-друге, деякі фотографії служили зразками для шевченкових автопортретів, на що є вказівки у відповідних коментарях.