Почему надо беречь природу? 4-5 предложений. на украинском языке.

Унашому сьогоденні збереження природи є актуальним питанням. збереження природи надзвичайно важливе для нашого майбутнього і майбутнього наших наступних  поколінь. адже, хотілося б, щоб і наші діти, внуки могли милуватися красивим крає на річці, могли піти на природу  відпочити, послушахати спів пташок і чути пахожі лісу. тож, потрібно робити все для того, щоб екологія нашого довкілля не погіршувалася.

Нечуй-левицкий   иван семенович (настоящая фамилия ‒ левицкий; псевдоним: и. баштовый, а. глаголь, о. криницкий, иван нечуй) [13(25).11.1838, местечкостеблёв , ныне корсунь-шевченковского района черкасской области, ‒ 15.4.1918, киев], украинский писатель. окончив киевскую духовную академию (1865), преподавал , , язык и словесность. печатался с 1868. н.-л. создал ряд классических образов украинской прозы: сельский бунтарь микола (повесть «микола джеря», 1878), неудачница василина (повесть «бурлачка», 1876), тёмные деревенские собственники кайдаши (повесть «семья кайдаша», 1879) и др. позднее в творчестве н.-л. определеннее становится сатирическая направленность: повести «афонский проходимец» (1890), «среди врагов» (1893) и др. творческое наследие н.-л. велико: он создал большое количество повестей, рассказов, романов, пьес («на кожумяках», «маруся богуславка», 1875), юморесок, в которых отразилась жизнь крепостной и пореформенной украины. однако в некоторых его произведениях (особенно из жизни интеллигенции) ощутимо влияние украинского буржуазного национализма (повести «тучи», 1874; «над чёрным морем», 1890, и реалистическая творческая манера писателя формировалась под влиянием т. г. шевченко, н. в. гоголя, и. с. тургенева, м. е. салтыкова-щедрина, а. н. островского.  творчество   н.-л. сыграло большую роль в развитии украинского социального романа. произведения н.-л. переведены на многие языки народов    и иностранные языки. в стеблёве существует -мемориальный дом-музей н.-л. в 1968 здесь открыт памятник писателю.

Епітети «славний, молодий, голова завзята, буйне військо», пестливе слово «козаченьки», присвійний займенник «наші» пошану та любов українського народу до своїх оборонців. різко протилежні емоційним забарвленням тропи, що змальовують ворогів: вони прокляті, татарська орда порівнюється із страшним громом і чорною хмарою, яка «світ закрила». постійний епітет «велика сила» вказує на те, що татар було набагато більше, ніж козаків, проте хоробрі воїни відважно в бій, захищаючи свої землі.епітети: «славний козаче», «буйне військо», «голова завзята», «тяжке горе», «білий світ».метафори: «вкраїна плаче», «морозенко… сивим конем виграває»,«живцем серце виривали», «україна славою покрита».гіпербола: «татар велика сила». риторичні оклики: «дивись тепер, морозенку, та на свою україну! », «тяжким горем та сльозами, та кров’ю полита! ».