Варіант 1 початковий рівень завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. оберіть правильну відповідь 1. укажіть епічний жанр, який характеризується зосередженістю на одній події в житті головного героя, стислими описами та обмеженою кількістю дійових осіб. a) оповідання; б) повість; b) роман; г) новела. 2. укажіть, яку річ почала шукати настуня, отямившись від болю в чорних мажах (о. назарук, «роксолана» a) обручку; б) хустину – подарунок стефана; . b) срібний хрестик; г) зелений віночок. 3. укажіть, як ставилися до шептала бригадні коні (в. дрозд, «білий кінь шептало»). a) співчували; б)глузували; b) обходили стороною; г) недолюблювали. 4. укажіть твір, до якого належить наведений фрагмент. «тремке хвилювання, передвістя значимих справ, які ще належало здійснити на землі, гаря- чею хвилею хлюпнуло в груди, підняло мене на паморочну височінь, і дзвін в очах, тільки різке, яскраве прозріння…». a) в. дрозд «білий кінь шептало»; б) о. назарук, «роксолана»; b) в. дрозд «ирій»; г) в. самійленко «патріоти». 5. укажіть, коли мало відбутися весілля роксолани і стефана (о. назарук, «роксолана»). a) узимку 1518 року; б) у творі про це не сказано; b) улітку 1518 року; г) навесні 1517 року. 6. назвіть головну думку поезії в. самійленка «патріоти». a) головне в житті – вміння красиво говорити; б) головне в житті – знати свої права; b) життєві принципи необхідно будувати на наукових засадах; г) готовність до самопожертви заради вітчизни без зайвих слів. середній рівень завдання 7-8 мають на меті встановлення відповідності між рядками. до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою 7. установіть відповідність між поданим фрагментом і назвою твору. a) «це країна морозива в крихких хрускотливих відерцях, які обгризаєш, наче шкірку груші, аби потім надовше лишився в роті смак солодкого закрижавілого молока». б) «а справді, кому й що доведеш. тільки собі гірше зробиш. краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким». b) «вбачались йому патріоти із купою слів голосних, а поруч мільйони голоти, і темність, і вбожество їх». г) «тепер уже знала, що якби була послухала материнської волі, не була б пішла страшним шляхом ординським». 1. о. назарук, «роксолана»; 2. в. самійленко, «патріоти»; 3. в. дрозд, «білий кінь шептало»; 4. в. дрозд, «ирій». 5. в. самійленко, «ельдорадо». 8. установіть відповідність між портретною характеристикою та героєм, про якого йдеться. a) «мав чорні, як терен, блискучі, трохи зачервонілі очі, сильне чоло, матово-бліде обличча лагідного виразу, тонкий орлиний ніс, вузькі уста й завзяття коло них». б) «маленький чоловічок, навіть не білий, а якийсь землисто-сірий, з брудними корявими ручиськами». b) «крізь легкий прозрачний кафтан з червоного шовку видніла сталева кольчуга. за поясом мав два острі ятагани, при боці криву шаблю, в руці звичайну палицю-кавулю. бороду мав руду, аж червону, немов » . г) «личко біле, як сніг, з таким відтінком, як у першого пупінка рози, а таіке лагідне, як у його матері…». 1. хайреддін(«роксолана»); 2. сулейман («роксолана»); 3. роксолана («роксолана»); 4. степан («білий кінь шептало»). 5. шептало (» білий кінь шептало «). 9. поясніть значення вислову із твору в. самійленка «патріоти»: «бачив душею вкраїну» - достатній рівень дайте коротку відповідь. 10. дайте визначення алегорії. поясніть значення алегоричних образів у повісті в. дрозда «ирій». високий рівень завдання за вибором. дайте повну розгорнуту відповідь. 11. спираючись на власний життєвий досвід і знання художніх текстів, напишіть твір-мініатюру. а) «чи можна вважати мотиви поезії в. самійленка «патріоти» злободенними? ». б) «яке значення для розвитку людини має вміння зберегти власну індивідуальність? ».

у повісті «захар беркут» франко наголошує на необхідності загальнонародного єднання, вважаючи, що лише тоді можна досягти найвеличнішої мети.

сила народу в його єдності. лише тоді, коли ми разом — ми є великою, майже непереможною силою. з історії ми бачимо, що, лише об’єднавшись в одне ціле, можна здолати будь-якого ворога, навіть найсильнішого. саме так вважає герой повісті захар беркут, палко говорячи тухольцям свої останні слова: «доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас». і це дійсно так, адже вони захищають свій «дім» від нападників, а значить, їх сила збільшується в декілька разів. у скрутну хвилину вся громада об’єдналась заради єдиної і величної мети, люди не зважали на загрозу своєму життю, не звертали уваги, що їх, може, чекає попереду смерть: «товариші, сміло до останнього бою! ».

мужні тухольці перемогли в цій битві з чисельними татарськими військами. звичайно, що події, зображені у творі, це лише невеличка частинка героїчних сторінок української історії, але на її прикладі ми бачимо, як важливо бути всім разом.

наприкінці повісті іван якович франко звертається до майбутніх поколінь із проханням не втратити здобутків наших пращурів, а навпаки, продовжувати справу відродження батьківщини: «давнє громадянство давно забуте… чи не нашім дням судилось відновити його? чи не ми се жиємо в тій щасливій добі відродження, про яку, вмираючи, говорив захар, а бодай у досвітках тої щасливої доби? »

головна думка повісті видатного українського письменника і. франка «захар беркут», на мій погляд, така: сила народу полягає в згуртованості, єдності і відданості своїй батьківщині.

у цьому творі письменник докладно розкрив умови життя тогочасних тухольців, їх побут, знання, головні риси характеру цих людей. живучи серед неприступних гір і лісу, вони вели безперестанну боротьбу з природою. ця боротьба породжувала у людей кмітливість, виховувала сміливість, гартувала волю, потребувала взає і дружніх дій. усі джерела добробуту на той час були суспільними, спільною власністю були ліси, земля і засоби виробництва. тому «мов одна душа, стояла тухольська громада дружно в праці та вживанню, в радощах і в горю. громада була для себе і суддею, і впорядником у всьому…».

жити заради громади, працювати для неї і боротися за її добробут вважалося най почесним обов’язком. єдині тухольці були і в боротьбі з ворогом, причому думали вони не тільки про себе, а й про сусідні села, коли тим загрожувала небезпека. «а випустивши вас із сеї долини, ми випустимо згубу на ті сусідні, з нами сполучені громади … обов’язок наш витривати на своїм становищі до остатньої хвилини, – і так ми зробимо», – казав головний герой повісті і голова тухольскої громади захар беркут. навіть у своїй промові перед смертю він намагається ще раз довести тухольцям, що їхній добробут і їхня сила полягають в згоді та єдності: «доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».

не менш глибоко в повісті «захар беркут» опоетизована і сила згуртованості, сила народу, здатна подолати будь-якого ворога і найбільші у житті труднощі. тухольська громада і громади інших сіл мали постійний зв’язок між собою, навіть збудували дорогу між селами, пробивши стежки через гірські скелі. спільно вони вели і боротьбу проти монгольської навали. письменник у своєму творі яскраво відображає груповий образ молоді, яка прийшла на тухольцям у цій боротьбі: «хлоп в хлопа, мов рослі явори, стали всі три відділи довгими перед зібраною громадою і уклонили хоругви на знак привітання. любо було глядіти на ті здорові рум’яні лиця, розігріті мужньою відвагою і гордим почуттям того, що їм прийдеться заступати своїми грудьми все, що найдорожче у них на світі, що на їх оружжя покладено велике діло». тухольці були згуртовані, коли збиралося до важливого бою с загарбниками рідної землі. коли вони готувалися до нападу, до роботи «спішила вся тухольська громада. молодці несли на плечах довгі, і; рубі ялиці й драбини, дівчата величезні вінці з листя і смерекового галуззя, старші несли довгі збитки шнурів і линвів».

сам захар беркут багато мандрував і набрався великою життєвої мудрості. заради громади він прагнув «віддати ціле своє життя на поправу і скріплення добрих громадських порядків у своїй рідній тухольщині». захар бере активну участь у житті своєї громади навіть у похилому віці, він є селянам, ділиться з ними своїми лікарськими знаннями і досвідом у інших справах. перед смертю захару вдається побачити перемогу тієї справи, заради якої він поклав своє життя. свідчить про відданість захара беркута цій справі яскравий епізод, в якому йде мова про його готовність заради перемоги над ворогом пожертвувати навіть своїм сином: «нехай радше гине мій син, ніж задля цього має піти хоч один ворог нашого краю! ».  

повість і. франка «захар беркут» я вважаю поетичним гімном пройнятого єдиним прагненням, згуртованого колективу людей, який здатний перемогти найсильнішого ворога і подолати найбільші труднощі. своїм твором письменник закликає український народ до об’єднання прагнень до кращого майбутнього і єдності. і. франко сповнений щирої віри в силу свого народу, який колись все одно доб’ється свободи, незалежності і кращого життя. «щаслив, кому судилось жити в ті дні! се будуть гарні дні, дні весняні, дні відродження народного», підтверджує це і. франко «золотими словами» захара беркута.