Легенда якби я був словетним козаком

лукаш — зовсім молодий хлопець («в очах ще має щось дитяче», — читаємо в ремарці), він людина, тому й по-людському розуміє любов як потаємне незбагненне почуття. а для мавки, як і решти лісових створінь, це цілком природний стан. проте її любов до лукаша зовсім не подібна на легкодумні залицяння з перелесником, які вона знала до цього. не подібна її любов і на почуття самого лукаша .

звичайний сільський хлопчина й не здогадується, які сили пробудило кохання в лісовій істоті, яке «огнисте диво» оновлення вона пережила. лукаш не цінує «душі своєї цвіту», не знає, які дива може творити тихий голос його сопілки. щедрі поклади поезії й краси в його душі вкриті шаром буденщини, черствого житейського практицизму. вони явилися мавці весняної місячної ночі, але сам лукаш і занедбав їх під стріхою хати, під впливом матері й килини .

головні герої повісті всеволода нестайка "тореадори з васюківки" два хлопчика - ява і павлуша. павлуша - кращий друг яви.

нудьгувати друзі не вміють. нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити свої помилки і намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нові авантюри.

за їх вчинками, ми бачимо, що це справжнi, віддані й вірні друзі. дружба. так дружити можуть тільки діти. щиро, віддано і з самопожертвою заради спільної справи і друга.

"тореадори з васюківки" - це не тільки смішний розповідь про витівках. ця книга насамперед про справжню дружбу. хлопчики показують приклад того, як треба дружити. вони справді готові один за одним і в вогонь, і в воду, ділять разом не тільки радості, а й печалі.