Поезією м. рильського про місто його дитинства — київ є а «на білу гречку впали роси…» б «яблука доспіли, яблука червоні…» в «слово про рідну матір» г «ластівки літають, бо літається»

княгиня i рабиня мандруючи понад старим днiпром свiтанками, удень i вечорами, вночi, пiд чистим зоряним шатром, перед вогнем, що руки грiв теплом, я думкою летiв через тумани. туди, в минувшину далеких днiв, коли дiди, забутi й незабутнi, уперше стали мiж високих гiр, оглянули широкий виднозiр, за поколiння дбаючи майбутнi. трудилися у потi своїх чiл, орали землю, ставили оселi, воздвигли городи i частокiл i в клопотi буденних трудних дiл сади садили, будували села. сварилися, бо рiд iшов на рiд i плем'я кров братерську проливало, на князя князь iшов, i був розбрiд, i знов був мир, за рало брався рiд, русi знамена сонце читати далі

звичайно, нам хотілося б, щоб усе щастя на нас "звалилося з неба". але ж не факт, що таке з нами трапиться. тому ми самі заздалегідь повинні дбати про своє щасливе майбутнє. а для цього треба дійсно не лінуватися. по-перше, треба обов'язково добре вчитися у школі, щоб потім вступити до вищого учбового закладу та опанувати професію, яка подобається.

далі знову не треба лінуватися, бо потрібно знайти роботу, гарну роботу. а якщо ще й працювати, не лінуючись, можна досягти великих успіхів.

треба також докладати певних зусиль, виховуючись та навчаючись. бо у вихованної та освіченої людини більше шансів знайти собі хорошу другу половину і створити дружну міцну сім'ю.

хороша робота є, гарна родина є. що ще треба для щастя? а для цього лінуватися не треба!