Порівняти погляди на владу тугара вовка і захара беркута. зробити висновки. повість " захар беркут"

Ане легче спросить инет? если это : максим і тугар вовк — представники антагоністичних таборів. вони різні, але у дечому і схожі (усвідомлення своєї сили; почуття власної гідності, сміливість, витривалість, залізна воля; розум і кмітливість; бажання повнокровного життя).  ці позитивні риси підпорядковано абсолютно різним життєвим принципам. мужність, відвага максима викликали захоплення навіть у самого тугара вовка: «їй-богу, славний молодець … не дивуюсь, що він очарував мою доньку. і мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею! » устами ворога таку високу оцінку вчинків максима, і. франко ще більше героїзує цей образ. максим тугар вовк - визнання рівності між людьми; - найвищий ідеал — влада громади; - любов до рідної землі; - вірність давнім звичаям; - чесність і відвертість; - справедливість.- почуття своєї вищості, зарозумілість; - найвищий ідеал влада власника; - відсутність почуття патріотизму; - зневага до народних звичаїв, віри; -підступність і хитрість; -жорстокість. письменник однозначно засуджує тугара вовка, поступово розкриваючи усі сторони його вдачі та причини злочину. вже на початку повісті франко, нагнітаючи негативні риси зовнішності й характеру, викликає в читача відразу до персонажа: «плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати». прізвище вовк повністю імпонувало його вовчій натурі. авторська характеристика тугара вовка підсилюється його самохарактеристикою. погрожуючи в думках тухольцям, він говорить: «але постійте, ви, хамове плем’я, пізнаєте ви, з ким маєте діло! тугар вовк — се не тухольський вовк, він і тухольським медведям зуміє показати «зуби». зрадника, підкреслює франко, завжди чекає ганебний кінець.

Рефрен: «було колись…»; • метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»; • епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»; • порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»; • звертання: «ануже, хлоп’ята», «грай же, море», «добре, батьку, отамане»; • риторичні оклики: «а згадаймо! », «на байдаки! », «ходім погуляти! », «грай же, море! », «поїдемо в гості», «і вам! »; • риторичні запитання: «де-то буть роботі? » джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Рефрен: «було колись…»; • метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»; • епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»; • порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»; • звертання: «ануже, хлоп’ята», «грай же, море», «добре, батьку, отамане»; • риторичні оклики: «а згадаймо! », «на байдаки! », «ходім погуляти! », «грай же, море! », «поїдемо в гості», «і вам! »; • риторичні запитання: «де-то буть роботі? » джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua