Прислівя, приказки та фразеологізми з твору олександра довженка скарб

Хвалить  шинкар  п"яницю,а  дочки своєи за його не віддасть.

Ця книги мені дуже , тому що у них дуже цікавий сюжет , описані незвичайні пригоди .це історія 11 -річної дівчинки поліанни , яку після смерті батьків забирає на виховання з « почуття боргу » рідна тітка . з атмосфери батьківської любові та глибокої віри в бога дівчинка потрапляє у світ строгих правил і заборон. але вона не сумує і своїм умінням радіти всьому , що трапляється з нею в житті , спочатку дивує , а потім і змінює життя всіх жителів маленького провінційного містечка. ще за життя батько навчив доньку простій грі – вміти радіти всупереч усьому.«юність поліанни » – це продовження повісті , в якій подорослішала полліанна стикається вже з недитячими проблемами. але , тим не менш , наполегливо продовжує грати в радість. у цьому їй є віра бога. вона переконана , що господь ніколи не помиляється і не запізнюється .19кніга дуже хороша , вона вчить добру і оптимізму. полліанна показує своїм прикладом, як можна спритно виходити з важкої ситуації самій і одночасно надавати і підтримку оточуючих. завдяки її легкому характеру десятки , а може бути і сотні людей , що живуть в містечку , знаходять сенс життя , знаходять самих себе і починають другім.soc clip image019назва книги відповідає її змісту . мені дуже полліанна . своєю енергією вона весь час заряджала всіх жителів містечка . а ось міс поллі спочатку мені не дуже , вона нікого не любила. ніхто не міг догодити їй . міс поллі була педантичною особливої ​​з суворим обличчям і суворим поглядом. вона хмурилася при будь-якому непорядок . навіть коли не було ніяких неприємностей , міс поллі не ставала веселіше , привітніше . але коли до міс поллі приїхала полліанна , то міс поллі стала доброю. і вона полюбила дівчинку , хоча раніше вона просто « виконувала свій обов’язок» по відношенню до неї.книга красиво ілюстрована. ілюстрації точно доповнюють текст книги , уявлення про героїв і події даного твору. художник цієї повісті е. в. орлова.книга може навчити : добру , повазі , милосердю , чуйності .ця книга змінила моє ставлення до життя. полліанна своїм прикладом навчила мене жити по-іншому , не так як я жила раніше. навчила мене бачити світ в яскравих фарбах , в іншому сприйнятті .я радила , і буду радити прочитати цю книгу багатьом своїм однокласникам і друзям , тому що ця книга просто дивовижна

Ліна костенко увійшла в українську літературу в 60-ті роки нашого століття. ця письменниця заявила про себе чіткою громадянською позицією, мужністю, але водночас і ніжністю, високим філософським змістом своєї поезії. а ще високими вимогами до себе, до своєї творчості. це засвідчено у вірші "доля": великі поети не вміють писати віршів клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав графоманові краще. графоман вирішив написати — і написав. для поетеси аркуші паперу, списані рядками — це "смертельні плацдарми самотньої битви з державами, з часом, з самою собою". поезія для ліни костенко — це крик її згорьованої душі, серця, що обливається кров'ю. у творах цієї поетеси багато роздумів над проблемою добра й зла, дисгармонійності в житті людини, осмислення значення навколишнього світу й свого місця в ньому. не знаходячи часто гармонії в людському житті, ліна костенко шукає її в природі, змальовуючи чудові картини: "вікна сплять, заскалив мороз їм сльози", "блакитні вії хата піді" "світить сонце оком загадковим" тощо. поетеса наголошує, що зв'язок із природою, спілкування з нею є однією з найбільших людських цінностей. гармонія природи, якою так милується поетеса, співзвучна гармонії людських взаємин, яких так прагнула письменниця, і до яких вона намагалася наблизити своїх героїв. особливу увагу письменниця приділила долі жінки, яка, звичайно ж, не була їй байдужою. ціла галерея портретів, змальованих нею, розкриває красу жіночої душі — щирої, відданої й посправжньому шляхетної. саме про це твори "маруся чурай", "пелюстки старовинного романсу", "апологія лицарства" та інші. трохи інший, пом'якшений, стриманіший у своїх почуттях образ ліричної героїні постає в інтимній ліриці ліни костенко: "очима ти сказав мені: люблю", "двори стоять у хуртовині ", "в дні, прожиті печально і просто" та інші. героїня цих творів страждає внутрішньо, не виставляючи напоказ і не нав'язуючи своїх почуттів: "о, як я вас але про це не треба говорити". поезії ліни костенко глибоко пройняті філософською та історіософічною спрямованістю. це виявляється у віршах, де проступають її життєві орієнтири: "шукайте цензора в собі", "між іншим", "о, не визискуйте гіркого меду слави", "ще вчора була я висока" та інші. тут письменниця розмірковує над сенсом життя, відстоює загальнолюдські, гуманістичні цінності, які є усвідомленням внутрішньої гармонії людини. зверталася ліна костенко й до біблійних мотивів. поетеса індивідуалізує, наближає до нас у часі й просторі героїв біблійних легенд. своєю творчістю ліна костенко вписала назавжди своє ім'я в когорту українських талановитих письменників-гуманістів