Твір-опис на тему різнломанітність тваринного світу україни.

Тваринний світ україни різноманітність природних умов зумовлює багатство тваринного світу україни. на її території водяться ссавці (100 видів), птахи (360 видів), риби (200 видів), плазуни (20 видів), земноводні (17 видів). тваринний світ змінювався впродовж геологічних періодів та в історичний час. дослідники вважають, що наприкінці палеогену тут водилися свиноподібні тварини – антракотерії, безрогі носороги, білки, з птахів – баклани, мартини, кулики, качки, лелеки, сови. у річках жили крокодили, в морях – хижозубі кити. наприкінці неогену (1 млн. років тому), коли площа суходолу досягла сучасних розмірів, типовими представниками тваринного світу були: із ссавців – коні-гіпаріони, жирафи, мавпи-макаки, дикобрази, шаблезубі тигри, ведмеді, лисиці, їжаки, хохулі, зайці; з птахів – марабу, страуси, фламінго, дикі кури. в антропогені під час наступання льодовика вимерли гіпаріони, носороги, мавпи, жирафи, страуси, марабу. натомість з'явилися мамонти, волохаті носороги, велетенський і північний олені, печерні ведмеді і леви, гієни плямисті. у післяльодовиковий період, коли кліматичні умови стали близькими до сучасних, ця фауна збідніла. з'явилося багато нових видів: зубри, дикі коні-тарпани, первісні бики-тури, дикі осли-кулани, сайгаки, ведмеді, траплялись леви та гієни. до зникнення мамонтів, волохатих носорогів і велетенських оленів спричинилось поширення скотарства і землеробства. особливо змінився тваринний світ у нашому тисячолітті у зв'язку із зростанням населення та розвитком сільськогосподарського виробництва. у xvi ст. на поліссі зникли кулани, в лісостеповій і степовій зонах – дикі коні, сайгаки, в карпатах – сарна, заєць-біляк, біла куріпка. в сучасних умовах відбулися і відбуваються великі зміни у видовому і кількісному складі диких тварин. на території україни для кожного природного комплексу (зони хвойно-широколистих лісів, лісостепу, степу, українських карпат, кримських гір, лимано-дельтових і прибережно-морських районів морів) характерний свій тваринний світ. для зони мішаних лісів найбільш типові такі види тварин, як лось, косуля, свиня дика, олень благородний, білка, куниця лісова, борсук, соня лісова, трапляються бурий ведмідь, рись, заєць-біляк. у лісах, на луках і болотах водяться полівка лісова, лісова і польова миші, бурозубки звичайна і мала, кутора, кріт. досить багато є лисиць і вовків, 3 птахів – тетерев, рябчик, глухар, дятел чорний, шпак, синиця, дика качка, кулик, деркач, журавель сірий, дикий голуб. з плазунів поширені гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірка прудка, болотяна черепаха. із земноводних – тритони, ропухи, жаби та ін. з комах – сосновий і непарний шовкопряди, короїд, хрущ, ґедзь. останніх багато на місцевостях. атий, чайка, лелека білий. з комах – озима совка, буряковий довгоносик, клоп-черепашка та ін.

ответ: Б) В)

Объяснение:

Б)Не раз конвульсивно здригнувся тілом, вкладаючи всю силу і весь відчай у той рух, але провалився ще глибше, і тепер крижані уламки билися об його спину. На мить принишк, готуючись до нового ривка, і коли передні ноги злетіли на кригу, то здавалося, він уже вискочить і врятується, але крига знову тріснула під вагою великого тіла, і лось ще раз опинився по шию у воді. Ще раз спробував вирватись, але вдалося однією ногою,— друга вдарилась об лід і стала майже неслухняна.

В) Ревнув, кличучи на до його очі все густіше набрякали кров'янистим смутком, аж горіли червоним розпачем.

сколько существует человечество, столько продолжаются споры о духовное и материальное в жизни человека. к сожалению, в наше прагматичное время духовность отходит на второй план, но материальное не может вытеснить влечение человека к прекрасному, не может убить настоящих чувств, потому что на страже духовности стоит творчество настоящих художников.

лина васильевна костенко всей своей жизнью и творчеством доказывает, что человек должен иметь крылья, которые вознесут ее над обыденностью, дадут ощущение полета.

настоящий художник сумеет найти поэтические образы в самых обыденных вещах. находясь ранней весной в польше, лина костенко залюбовалась могучим природным явлением: на реке одре что снимался лед. казалось, зима еще не сказала своего последнего слова, и не успела огледіться, как проснулись деревья и на одре лед потемнел». буйно ломилась лед крошился лед, и вот «на последней льдине одинокая чайка плывет». куда она разогналась, что будет, как почти прозрачную льдину «размоет вода весенняя», и этот неуверенный приют затрещит, відломиться и уйдет под воду?   и зачем свободной птичьи почву под ногами, если она имеет широкие и сильные крылья? картина могучего ледохода и образ бесстрашного крылатого птицы стали основой первого в диптихе стихотворения лины костенко «чайка на льдине». второе произведение «крылья» стал логическим продолжением первого, ведь писательница вновь возвращается к образу птицы, который будет жить в небе, если не будет земли, не будет иметь богатства, «то будет воля», а облака в вышине развеют ощущение одиночества. «а как же человек? а что же человек? » — тревожно звучат риторические вопросы. поэтесса знает ответ. человек

живет на земле.сама не летает.а крылья имеет.а крылья имеет!

крылья — это правда, честность, доверие, вечное стремление, искренность, щедрость. у кого-то они созданы из песни, у кого — то- с надежды или поэзии и мечты, и в любом случае «человек якобы не а крылья имеет. а крылья имеет! » последние слова стихотворения, звучащие рефреном, позицию поэтессы: человек должен иметь крылья, чтобы вознестись над обыденностью, чтобы материальное не ослепило ей глаза, не уничтожило личность каждого из нас.