Іть написати маленькій твір зі словами горобець мороз та сонце будь

на вулиці,зранку з-за рожево-блакитних хмар виглядало ясне та яскраве сонце. люди їхали на роботу,деякі вели своїх дітей у дит.садок,у кожного були свої справи,а тим часом  мороз потихеньку обвіював обличчя людей.

  матуся вела маленького хлопчику у садочок.хлопчик по дорозі до дит. садочка побачив,як маленький горобець стрибав по сніжку,який нещодавно випав.

одного морозяного ранку виглянуло сонце.цього ж дня горобець веселився з своїми друзями та шукав їжі з ними.як і кожний день він був прекрасний.та раптом горобця спіткнуло лихо! знов цей нечемний мурчик хотів його зловити! він його подряпав і горобець поранивши крило,упав.він лежав,лежав та якась дівчинка його підняла.погодувала,забинтувала рану.через кілька тижнів горобець видужав і повернувся до своєї зграї.

 

1. розповідь діда дем’яна про ключі, що є у сонця, якими воно «відімкне землю». незадоволення матері поведінкою михайлика. бабуся і внук у церкві. сприйняття михайликом картини страшного суду під час перебування в церкві. розмова михайлика з дядьком себастіяном. розповідь про життя дядьки миколи. читання дядькою миколою листа від батька, в якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передавав низький уклін усім родичам. михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу. до нього залучається і петро. 2. михайлик дуже любив читати. чого він тільки не перечитав! щоб йому ніхто не заважав, хлопець читав поночі. саме у цей час михайлику уявлялася нечиста сила. одного разу він нею так захопився, що скрикнув, і тим самим побудив всіх. з цього часу мати ховала від сина каганець. багато книг було у юхрима бабенка. він погодився дати михайлику почитати «пригоди тома сойєра» за умови, що той принесе йому чотири склянки гарбузового насіння. хлопець потайки від мами бере його. зустрівши жебраків, михайлик половину цього насіння віддає маленькому хлопцю. замість «пригод…» михайлик отримує від юхрима бабенка для читання казки, бо той приніс йому тільки дві склянки насіння. дід зробив для онука вітряк. мати висловлює подяку сину від жінки-жебрачки за насіння, увагу і доброту. 3. початок літа. михайлик вирушає до якимівської загорожі нарвати черешень (це йому порадила мар’яна) і попасти обмінну. (дід дем’ян розповів, як він з дядьком трохимом замість коня купив коняку, через що розсмішив усю родину.) зустріч михайлика з любою, яка відкрила для хлопця таємниці природної краси. родина була задоволена тим, що михайлик приніс черешень. михайлик вирушає з дідом на . 4. михайлику дуже хотілося віднайти книгу для читання. він звертається до мар’яни, щоб та йому в цьому. дівчина приводить хлопця до попа, який дає для читання книгу «космографія». михайлик намагається осмислити її, але йому це складно, оскільки книга має багато незрозумілих термінів, понять. поп навмисно дав хлопцю таку книгу. ніхто на селі михайлику не міг розтлумачити її зміст. тільки дядько себастіян сказав: «…це книга про небо» — і порадив повернути цю книгу попу. 5. рано-вранці дід розбудив михайлика, щоб внук йшов випасати обмінну до лісу. в лісі хлопчик назбирав багато грибів, переважно красноголовців. юхрим бабенко хотів у михайлика виміняти гриби на «пригоди тома сойєра», але хлопець не погодився. після обіду юний читач іде до попа, який дав хлопцю іншої книги — «тарас бульба». ця книга дуже вразила михайлика. ввечері хлопець пішов до комнезаму. дядько себастьян подякував михайлику за гриби, подарував йому цукерок. між ними відбулася розмова про можливе щасливе майбутнє життя. михайлик, будучи вже дорослим, завжди з великою вдячністю згадував дядька себастіяна. 6. михайлик щовечора полюбляв відвідувати дядька себастіяна. одного разу до комнезама заявився порфирій, який був у банді. він висловив бажання повернутися додому і розпочати нове та чесне життя. дядько себастіян довіряє порфирію, але це не подобається юхриму бабенку. юхрим починає писати проти неправомірних дій комбіда скарги до газети, у повіт, губернію і столицю. до села приїздить комісія, яка здійснює перевірку щодо скарг, але злочину в цьому не виявляє. юхрим бабенко звертається до дядька себастіяна, щоб той написав на нього характеристику, бо «писарчук» виявив бажання присвятити себе політичній діяльності. дядько себастіян пише реальну характеристику на юхрима, від якої останній дуже незадоволений і обурений. 7. дідусь з михайликом зоряної ночі поверталися додому з майданів. внук милувався зоряним небом і мріяв про те, як піде до школи (дідусь пообіцяв його повести до неї). під час подорожі героїв зустріли червоноармійці. один з червоноармійців наголосив на необхідності вчитися михайлику. повернувшись додому, подорожуючі вирішили не будити родину і заночувати у клуні на сіні. дідусь ночував на вулиці, прилігши на лаві біля бабусиного вікна. в результаті — захворів і помер. незабаром бабуся, за дідусем, теж померла. 8. михайлик дуже переживає через смерть старих. люба і матір заспокоювали його. повернення панаса дем’яновича додому, син не зразу пізнає батька. тато веде сина до школи. після невеликого екзамену вчитель настя василівна записала михайлика до другого класу школи. оскільки у хлопця не було чобіт, батько носив на руках сина до школи. незабаром панас дем’янович купує сину бублика з маком та чоботи. 9. на селі з’явилося оголошення про проведення театральної вистави у приміщенні школи. глядачам дозволялось отримати квиток за плату натуральними продуктами, якщо у них немає грошей. після невдалої спроби михайлика «зайцем» потрапити до театру, йому є дядько себастіян. відвідавши спектакль, михайлик вирішує сам написати п’єсу. під час роботи над твором виникали труднощі щодо слів дівчини про любов. мар’яна прощається з родиною стельмахів, бо від’їжджає з любим козаком. михайлик з любою, взявшись за руки, йдуть до школи, а над ними летять гуси-лебеді.

Іван якович франко - геній української нації, великий майстер українського слова, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури кінця xix - початку xx ст. народився іван якович 17 серпня 1856 р. в с. нагуєвичі дрогобицького повіту (львівська область). навчався у початковій (1862-1863) і «нормальній» (1864-1867) школах та в дрогобицькій гімназії (1867-1875). після закінчення гімназії вступає на філософське відділення львівського університету. з успіхом навчається, займається самоосвітою, громадською роботою, літературною діяльністю. входить до складу журналу «друг», бере участь у виданні літературного альманаху «дністрянка» (1876). за активну політичну діяльність і. франка вперше заарештовують у 1877 р. на дев’ять місяців. саме у в’язниці з’являються його шедеври політичної лірики - «товаришам із тюрми» та «гімн». вдруге його посадили до в’язниці на три місяці, після чого франка було відправлено в рідне село під поліцейський нагляд.