Твір на тему: "невмеруще слово кобзаря"

Тарас григорович шевченко – найвідоміший український письменник та громадський діяч. він завжди писав правду і висловлював свою думку незалежно від обставин та незважаючи на наслідки. на мою думку причиною цієї безстрашності було   те, що шевченко народився кріпаком і майже усе життя провів у неволі, тому йому вже не було чого боятися і заради кого мовчати. слова геніального письменника були актуальними і через сотні років.кажуть, щоб зрозуміти народ треба самому прожити його історію. жоден із тих, хто писав про україну не зміг так щиро і відверто розкрити душу народу, тому що це все одно що написати про смак страви , яку ти ніколи не куштував. так, можливо тобі розказували про неї, ти її бачив, знаєш окремі смаки продуктів…але це не може замінити особистого знайомства з нею. так само і з народом та його менталітетом. навіть якщо змінюються століття і «декорації», люди залишаються тими самими, а значить і мислять вони однаково.шевченко писав про красоту природи, про війну, про кохання та про життя українського народу. звичайно самі по собі слова не можуть змінити нічого, але коли людина пише про те, що знає на особистому досвіді і вкладає у твори свою душу, тоді ці рядки однозначно проникають до самого сокровенного і закарбовуються у пам’яті назавжди. вірші написані «з душею» можуть змінювати, спонукати до дій.в часи кобзаря, коли йшла запекла боротьба за українську самосвідомість, за нашу рідну мову і, в якійсь мірі, за майбутню незалежність, шевченко був саме тим лідером і поводирем для народу, який допоміг зберегти націю. а зараз слова кріпака підіймають україну і не тільки. його слова: «…вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров'ю волю окропіте…», я вважаю гаслом нашого народу, мого народу. і маю надію, що у майбутньому ми дійсно будемо   «в сім'ї вольній, новій» згадувати з вдячністю ту людину, яка навіть після смерті продовжує піклуватися про свій народ. своїми могутніми, вільними від упередження та страху думками, які він вилив на папері. у наших серцях шевченко буде жити вічно, тому   що саме він допоміг зберегти україну.

  твір на тему "за що народ увічнив імена своїх героїв":

  історія нашого народу славетна та неповторна. чимало випробувань пройшли наші предки, а згадки про них лишилися у ліричній поезії: думах, історичних піснях тощо. у цих творах люди згадали про тих хоробрих воїнів, які мужньо боролися за щастя та незалежність нашої держави. народ увічнив імена своїх героїв у творах, бажаючи, щоб слава їхня не вмерла ніколи.

  згадаємо відомі рядки ліни костенко, яка каже про героїв так: "пішов у смерть - і повернувся в думі. і вже тепер ніхто його не вб'є". дійсно, лишивши спогади у вигляді поетичних рядків, ми назавжди закарбовуємо у своїй пам'яті згадку про тих, хто боронив нашу землю, був палким патріотом та щирим українцем. кожен з нас має знати історію свого народу, пишатися нею, піклуватися про її збереження. і у цьому нам думи та історичні пісні.

Мої враження щодо цього твору різні. чіпка - головний герой твору , весь час шукає правду і хоче добитися справедливості , але він не раз ступає на погану дорогу. також показано тяжку долю кріпаків , які горбатили спини на панів. останні два роки працюючи на панів, людям відмовилися плати. це спричинило бунт проти панівського свавілля. але людей було за це побито москалями.позитивні враження від того , що люди не здавалися і хотіли боротися , але негативних вражень більше. пани не заплатили людям , ображали і ганьбили їх.