Чого навчає твiр євгенiї ярошинськой двiр життя

Недарма люди кажуть, що батьків і Батьківщину не вибирають. Ми можемо вибирати шлях у житті, професію, друзів, але незмінним залишиться те місце, де ми народилися, і сім'я, у якій ми росли.

Недарма слова "батьки" і "Батьківщина" споріднені: обидва слова мають відношення до початку нашого життя, до формування нашої особистості. Характер кожної людини закладається і формується у сім'ї, у ту пору, коли, як говорять у народі, "дитина поперек лави лежить". Дитина росте, і на неї усе більше впливає суспільство тої країни, у якій вона живе. Тому, на мій погляд, саме родина (батькі) та країна (Батьківщина) роблять людину такою, якою вона є.

Потім людина може переїхати жити куди завгодно, але у її душі назавжди залишаться спогади про рідну країну та сім'ю, що її виростила. Батьківщину неможливо забути, як неможливо забути маму і тата. Тому, де б не жили українці, вони залишаються українцями. Бо можна вибрати місце проживання, але не Батьківщину.

Відповідь:

Думаю, що не супер-пупер, але..

Тугаре, не можу сказати тобі ні «шановний», ні «славний», ні «великий» - про що ти, напевне, мріяв не один день свого нікчемного життя. Не можу  тобі цього сказати, бо  це була б неправда. Не хочу хочу бажати  тобі ні здоров’я, ні доброго дня, та й вітатися з тобою вік би не воліла. Але пишу тобі цього листа, щоб сказати ті слова, які ти не дозволив сказати Митькові Вояку, навіки закривши йому вуста.

Тугаре Вовку – ти зрадник. Ти зрадив свій народ, свою землю. Жадібність і пиха засліпила тобі  очі, знищила твою душу. Навіть сльози твоєї єдиної і любимої дочки Мирослави не змогли  розтопити ту кригу, яка скувала твоє серце в погоні за владою і багатством. Ти міг би бути славним воїном, захисником, господарем, але ти чомусь обрав інший шлях у житті.

Сподіваюся, що в останню мить ти це зрозумів і  хоч якось спробував спокутувати свою провину, врятувавши Максима Беркута від смерті.

Пояснення: