Чого мене навчила повість митькозавр з юркіі!

Объяснение:

Автор – Володимир Сосюра

Рік написання – 1944

Збірка – «Щоб сади шуміли»

Жанр: вірш-посилання

Літературний рід — лірика.

Вид лірики — громадянська (патріотична). Тема: зображення поетичного образу України, її краси її величі.

Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.

Основна думка: любов до України є едністю з невід’ємних частин духовності людини Віршований розмір “Любіть Україну”: амфібрахій. Римування: перехресне. “Любіть Україну”

художні засоби Епітети: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, краса, вічно жива і нова, очі ніжно-карі, багряні стяги, хмари пурпурові, весни світлі і щирі, небо голубе. Порівняння – «як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води…», «як порох і як дим», «як та купина» Метафора «в просторів солодкому чарі» повтор – «любіть Україну», гіперболи – «без неї ніщо ми, як порох і дим», «люби її кожну хвилину», «вічні ми будемо з нею», персоніфікації – Україна «живе у стежках, у дібровах»; «в огні канонад, що на захід женуть чужинців…», «в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь», «гудуть батареї», риторичні звертання «Любіть Україну!», «Юначе», «Дівчино!».

Перед нами картина І. С. Їжакевича “Тарас-пастух”. Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них – про Т. Г. Шевченка.

Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас – нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.

Подерта сорочка, солом’яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство – талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками.