Объяснение:
1) Леся дуже любила музику. І мама купила для свого малятка рояль, коли Лесі було всього п’ять років. Однак у дев’ять років дівчинка захворіла на туберкульоз кісток, і хвороба прикувала її до ліжка. Лесі доводилося лежати з загіпсованими руками і ногою місяцями. Одного разу її тітка , Олександра Антонівна, навчала дівчинку грі на фортепіано, помітила, що Леся досить впевнено вибиває вільною від гіпсу ніжкою такт. Виявилося, що так дівчинка грала на роялі.
2) Деякі дослідники першою любов’ю майбутньої великої поетеси називають Максима Славинського. Коли вони познайомилися, Лесі було 15, Максиму – 18. Вони разом переводили Гейне. Друга романтична зустріч відбулася в 1892 році. В майбутньому Славинський стане одним із керівників Центральної Ради, послом Української Народної Республіки в Празі. Заарештований чекістами, він помре у в’язниці. А от першою справжньою любов’ю Лесі Українки називають її друга по нещастю – хворого на сухоти революціонера Сергія Мержинського . Вони познайомилися в Ялті в 1897 році, приїхавши на лікування. Йому було 27 років, їй – 26. Спочатку він їй не сподобався, але поступово проник в душу. Він називав письменницю «Леся-Ларочка». Помер чоловік у неї на руках у Мінську від туберкульозу легенів. Біля його смертного ложа Леся написала поему «Одержима».
3) Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами. Добре знала латинь. Перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не навчалася в школі. Її освітою займалися мати (Олена Пчілка) і приватні вчителі.
4)У стані крайнього виснаження від
поганої роботи нирок Леся згасла на 43-ому році життя у містечку Сурамі в Грузії. А приїхала вона в Сурамі разом зі своїм нареченим Климентом Квіткою у вересні 1903 року. Кльоня, як вона його лагідно називала, страждав від сухот, вона – від туберкульозу кісток. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими. Тоді ж – невиліковними.
5)На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня 1970 року.
ответ: Жуль Верн у своєму творі «П’ятнадцятирічній капітан» змалював надзвичайні пригоди юного Діка Сенда і його друзів у відкритому морі та в нетрях тропічної Африки.
Після загибелі екіпажу «Пілігрима» юнакові довелося стати капітаном шхуни і взяти на себе відповідальність за життя місіс Велдон, її сина та п’ятьох негрів, врятованих командою «Пілігрима». Дік Сенд залишався капітаном своєї невеликої команди і після того, як шхуна розбилася об рифи, а її пасажири опинилися в тропічній Африці. Чимало іспитів випало на їхню долю. Але найважче було п’ятнадцятирічному капітанові, тому що від його рішень залежали доля і життя людей, що довірились йому.
Пройшовши неймовірно важкий і довгий шлях, Дік Сенд переборов на своєму шляху й океанські простори, й африканські джунглі, населені дикими племенами людожерів та лютими хижаками.
Я вважаю, що рішучість, мужність, твердість зробили з Діка Сенда справжнього героя. Наполегливість і працьовитість до йому здобути необхідні знання, повагу людей. За характером Дік залишився простим і сором’язливим юнаком, адже він тільки почав важкий шлях справжнього капітана одного з кораблів Джеймса Велдона. Тому хочеться побажати героєві попутного вітру і семи футів під кілем.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти 12 запитань (та по можливості з відповіддю) за твором , , ирій".