Скласти твір на тему родини безцинний !

 З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх батьків – це є безцінним скарбом в моєму серці. 
     Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєму бабусею, своїм молодшим братом. 
     Від свого батька я успадковую впевненість у своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до мене, до мого брата, до моєї дорогесенької, щирої і ніжної матусі, від своєї дорогесенької мами –я успадковую всі ті добрі, щирі і ніжні риси характеру, які є зараз у моєї мами. 
     Завдяки тому, що у нашій сім’ї панує завжди мир і спокій, взаєморозуміння, повага і шана до кожного, хто є у нашій сім’ї – я зі своїм братом стоїмо твердо на ногах і впевнені у завтрашньому дні. 
     Треба любити і шанувати, поважати своїх батьків – не завдавати їм болю і сорому своєю поведінкою. І чого гріха таїти, що іноді ми засмучуємо своїх батьків, завдаємо їм болю, своєю поведінкою, своїми вчинками, своїм не хотінням чи не прагненням вчитися, і як боляче дивитися на їхні переживання, на їхню душевну муку за нас, але вони добрі, вони готові за нас своє життя віддати, що лише нам було добре, щоб ми жили радісно і щасливо. Для своїх батьків – ми є скарбом тому, що ми їхні діти, а наші батьки для нас є безцінним скарбом. Чому я написала, що мої батьки, моя сім’я є скарбом, а тому, що я твердо впевнена – де у сім’ї між батьками і дітьми є любов, взаєморозуміння, де я живу щасливою і радісною, то це є безцінним скарбом для мене. 
     Я люблю свою родину, свою сім’ю тому, що це є мій безцінний скарб і я буду берегти, як свою зіницю ока.

Наше життя починається в родині. І ми з нею ростемо (але у деяких ні).Ми в родині відчуваємо їхню любов, турботу і нас виховують в родині. Вона завжди до боротися з проблемою.
І багато чого дає сім'я. Наприклад від виховання в родині залежить наше життя.Людина майже все життя знаходиться. в колі сім'ї. І ось чому родина безцінний скарб.

Міф “нитка Аріадни” Тесей вирішив звільнити Афіни від страшної повинності. Кожні дев’ять років афіняни мусили посилати на Кріт семеро дівчат і сімох юнаків. На Криті їх замикали в Лабіринті, де Мінотавр пожирав їх. Жорстокий і могутній цар Криту Мінос примушував афінян платити цей жахливий податок. І от вирушив Тесей на Крит разом із приреченими юна­кими та дівчатами. Герой надумав потрапити в Лабіринт і убити потвору. Коли корабель прибув на Крит і греки зійшли на берег, дочка царя Міноса Аріадна, вражена красою Тесея, одразу ж покохала його. Щоб герой міг знайти доро­гу в Лабіринті, Аріадна дала Тесеєві клубочок ниток. Во­на ж подарувала йому гострий меч. Тесей прив’язав один кінець клубка біля входу в палац і пішов разом з усіма в глиб Лабіринту, розмотуючи клу­бок. Довго йшов герой безконечними ходами й переходами. в непрозірній темряві, поки не відчув на своїх грудях важкого дихання Мінотавра. Лютий людинобик кинувся на Тесея, але гострий меч розтяв йому груди. Вбивши потвору, Тесей пішов по нитці клубка і вийшов з Лабіринту, ще й вивів усіх своїх супутників. Так закінчилася ця небезпечна пригода.

мабудь до друже

*ответ:*

козак

Объяснение:

соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буттянароду. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.

Жанрово-тематичне розмаїття:

- козацькі;

- чумацькі;

- кріпацькі;

- солдатські;

- бурлацькі;

- заробітчанські.

Козацькі пісні виникли у XV - XVI ст. з появою козацтва і увібрали в себе інформацію про історичні реалії доби: боротьбу з нападниками, перемоги й поразки козацького війська, чужинську неволю, рабство та ін.

Козацькі пісні витворюють ліричний образ козака - тилового представника Запорозької Січі, передають романтику козацької волі.

Найпоширеніші теми козацьких пісень:

- прощання козака з рідними та його від'їзд із дому, мотив ностальгії за рідною домівкою;

- мотив небезпеки, що постійно загрожує козакові;

- тема смерті.

Козацькі пісні: «Гомін, гомін по діброві», «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «А вже літ більш двісті», «Їхав козак містом»,«Козак від'їжджає» та ін.

У цих піснях звеличена воля, воїнська звитяга, патріотичний дух, безстрашність, відданість справі національного визволення; оспівано козацьку славу.

У козацьких піснях використовуються традиційні для українського фольклору сим-воли:

калина - символ України; явір - молодий хлопець, козак, лицар; могила - своєрідний обеліск козацької слави.

Чумацькі пісні. За тематикою й поетикою вони близькі до козацьких. Чумакування як суспільне явище виникло приблизно в той самий час, що й козацтво. Уже з XV ст. в Україні відомий торгівельний промисел чумаків, які волами їздили до берегів Чорного й Азовського морів. Найпоширенішими предметами торгівлі були сіль, риба, віск, дьоготь, прянощі та ін. Це була важка й небезпечна справа, але водночас овіяна романтикою далекої дороги, безмежного степу, моря. Дорогою чумаки співали пісні.

Найпоширеніші теми чумацьких пісень (більшість споріднені з темами козацьких пісень):

- від'їзд у дорогу;

- приготування до тривалої подорожі;

- прощання з родиною;

- пригоди чумаків (тяжка зимівля, повернення додому тощо);

- гуляння після повернення, застереження дівчатам не закохуватися в чумака, висміюється чумакова жінка, яка гуляє, поки чоловіка немає вдома (у жартівливих чумацьких піснях) та ін.

Чумацькі пісні:

«Ой у степу криниченька», «Буркун-зілля», «Волики», «Гуляв чумак на риночку», «Їхав чумак із Криму додому», «Над річкою бережком», «Ой у полі криниченька», «Ой ясно, ясно сонечко сходить», «Ох і не стелися, хрещатий барвінку» («Поїхав чумак та в Крим на базар...»), «У Києві на ринку» та ін.

Солдатські та рекрутські пісні. Специфіка рекрутських пісень полягає в зображенні подій, породжених явищем рекрутизації (після зруйнування Запорізької Січі та знищення всіх залишків автономії Гетьманщини Росія запровадила на українських землях загальну військову службу для чоловіків різних верств населення, що стала рекрутською повинністю (уведена наказом Петра 1699 р.); на Західній Україні - вербування українців до австро-угорської армії).