Діалог на тему "потрібно бути людиною" нужно буду 60 ​

людиною потрібно бути завжди це не повинно залежати від того багатий ти чи бідний ти повинен бути людиною. запам'ятай ти ніколи не знаєш як повернеться твоє життя можливо ти будеш просити тієї . якщо навіть твій тато президент чи можливо прем'єр-міністр тобі потрібно залишатись людиною і всім і всюди. життя одне тому твори добро , можна навіть сказати так будь людиною щоб до тебе ставились по людськи

Маруся богуславка – зрадниця чи патріоткаім'я марусі богуславки відомо нам з української народної думи. думи – це оригінальний за формою та виконанням  витвір українського народу, і серед них «дума про марусю богуславку»   вважається найбільш довершеною. основна тема думи – доля полоненої дівчини-українки марусі, яка навіть ставши жінкою турецького хана, серцем своїм залишається вірною батьківщині.сюжет думи простий – до козаків, що сидять у турецькій в’язниці, приходить маруся богуславка та сповіщає, що наступного дня християнські землі святкують великдень. і коли козаки у відчай від того, що й не знають, який великий день наближається, й не зможуть його святкувати як годиться, маруся заспокоює їх. вона обіцяє, що хан поїде та віддасть їй ключі, тоді маруся буде «… до кам'яної темниці прибувати, отвирати, вас, бідних невольників, а з кам'яної темниці випускати». усе, про що просить маруся, так це щоб козаки заїхали до її рідного місця побачитися з її батьками. дівчина переказує їм, щоб вони не збирали грошей на її визволення, бо вже вона «потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного». із цим слів ми розуміємо, що зовсім не солодке її життя в туреччині, проте чи є в неї вибір? чи є маруся зрадницею рідної землі? я вважаю, що ні. тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а маруся – лише жертва обставин. що може зробити дівчина проти воїнів? вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. чи це розумно? адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. це засвідчує її патріотизм. вона розуміє, що це може дорого їй коштувати, але богуславка – мужня дівчина. багато мужності треба й для того, щоб пристосуватися до нового життя. нелегко бути патріоткою, коли ти сама є бранкою і твоє життя залежить від іншої людини.маруся могла би втекти з козаками, проте це вже було б зрадою довір’я «пана турецького», свідомий обман. і на це маруся не здатна. також ми бачимо, що в душі вона завжди любитиме рідний край, своїх батьків.   тож, я вважаю, вчинки марусі розкривають її чесну, мужню натуру, не здатну на підлі вчинки та зраду.

Андрій малишко «вчителька»  сонечко встає, i в росi трава, бiля школи в нас зацвiтають квiти, вчителько моя, зоре свiтова, де тебе питать, де тебе зустрiти? на столi лежать зошитки малi, i роботи час проганяє втому. i летять-летять в небi журавлi, i дзвенить дзвiнок хлопчику малому. скiльки пiдросло й полетiло нас в молодiй веснi, в колосистiм полi, а у тебе знов та ж дорiжка в клас, той же явiр наш пiд вiкном у школi. двох синiв твоїх узяли фронти, бо на рiдний край впала чорна злива. в партизанську нiч посивiла ти, як в тяжкий мороз нива. знов щебече юнь i цвiте трава, пiзнаю тебе в постатi несхилiй, вчителько моя, зоре свiтова, раднице моя на вкраїнi милiй! андрій малишко «вчителька» аналіз вірш став піснею, та ще й народною, бо він  мелодійний, із задушевними словами, які знаходять відгук у серці кожної людини. головна думка вірша  — треба любити й поважати своїх учителів, старших; любити свій край, його працьовитих і мужніх людей. зміст вірша а. малишка щирий, задушевний завдяки досконалій художній формі, вдало дібраним художнім засобам. художні засоби «вчителька» епітепи у вірші малишка «вчителька» зоре світова — учитель, найвища посада на землі. як зоря, він несе світло знань, добра і миру; слово «світова» асоціюється водночас зі світлом і світом; постаті несхилій — цей епітет підкреслює незламність, силу характеру вчительки, яка знайшла в собі мужність після пережитого горя знову прийти до дітей, вчити їх добра, наставляти на розум; чорна злива — епітет «чорний» у складі метафоричного вислову (слова, вжиті у переносному значенні) нагадує про жах війни; партизанська ніч — згадка про мужніх захисників вітчизни, які ціною неймовірних зусиль, а то й самого життя наближали в тилу у ворога перемогу над фашистськими загарбниками; може, й героїня вірша, наражаючись на смертельну небезпеку, партизанам; нива — асоціюється з горем, лихом, що спіткало господарів цього поля і завадило зібрати найцінніше — хліб; в молодій весні, в колосистім полі — ці епітети створюють образ юності, адже школу закінчують звичайно навесні; колосисте поле символізує щедрість і повноту життя, його розквіт. епітети, до яких вдається поет, служать для створення містких, яскравих і разом із тим зворушливих, задушевних поетичних образів — щирої й мужньої вчительки-наставниці, юних випускників — надії та майбутнього країни, образи рідного краю; нагадують епітети й про тяжке воєнне лихоліття. порівняння —  посивіла ти, як в тяжкий мороз нива; питальні та окличні речення, звертання —  де тебе питать? , раднице моя на вкраїні милій! , вчителько моя; зменшено-пестливі слова  —  зошитки, сонечко; повтори — летять-летять; слова в переносному значенні — і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін. як бачимо, у а. малишка немає випадкових художніх засобів, кожне слово виважене, значуще, викликає багато асоціацій. це свідчить про великий поетичний дар митця.

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua