В умовах українських реалій, коли Україна ціною життя Героїв
Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів
відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває
національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання молоді.
Цілі покоління українців були виховані в дусі відчуження від рідної
землі та національного самозречення. В нас формували почуття національної
меншовартості, покривдженості, комплексу неповноцінності, навіювали
переконання в перевазі «старшого брата». Навмисне поширення
російськомовної літературної та музично-пісенної продукції, висвітлення
неправдивої історії, висміювання українського характеру і традицій формувало
явище етноциду. Наш народ намагалися позбавити усіх ознак культурної та
духовної самостійності.
Сьогодні єдиний шлях повернення державності - громадянськопатріотичне виховання молоді. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття
того, що в моєму місті, в моєму навчальному закладі, країні мене стосується,
що залежить від мене. Я – творець майбутнього своїх дітей і онуків.
Патріотизм – це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до
любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в
ім’я своєї батьківщини. Патріотизм – величний вияв нескінченної любові до
рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не
рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі.
Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю,
свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не
відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета
патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він
живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Що спільного і відміного у козацікіх і чумацікіх піснях ?